Богдан Хмельницький: як москва намагається керувати майбутнім через наше минуле
У цій програмі ми розглянемо деякі міфи про Хмельницького, спрямоваті на те, щоб виставити великого гетьмана ледь не втіленням «руського міра» в Україні.
Для чого це робиться сьогодні? Хто остаточний вигодонабувач від дискредитації Богдана? На ці питання, а також на те, чому й досі ми не маємо в широкому доступі нашої чесно написаної історії шукатимемо відповіді разом з незалежним дослідником історії України Сергієм Коваленком
Гетьман Богдан Хмельницький назвав Україну Військо Запорозьке у 1640- х роках, тому що стара русинська або руська аристократія, відмовилася від власного національного проєкту. Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Знать Речі Посполитої наживалася на поставках до Європи всього необхідного для веденняТридцятирічної війни, яка тоді вирувала в Європі й потребувала великих ресурсів. Тобто економічні ресурси для Речі Посполитої на той час були на першому місці на відміну від усього іншого. Також на початок 1630-х років відбувалося масове залюднення Лівобережжя. Під це переселення, щоб заманити людей, надавалися пільги, так звані слободи. Тобто звільнення від податків на 10 — 15 років. Однак перед 1648 роком закінчився час слобід і потрібно було платити податки. Своєю чергою шляхта воювала за маєтки та підданих. Кожен підданий — це прибуток. Треба було ловити момент поки йде війна, щоб якнайшвидше на ньому підзаробити. Також йшло суперництво за землі та людей. Яке не завжди відбувалося у правовий спосіб. Окремі магнати, до яких належав наприклад Ярема Вишневецький, не церемонилися ні з чим», — каже дослідник.
За його словами, тоді було право сили, а українські магнати своїми брутальними діями фактично готували соціальний вибух у суспільстві.
«Не випадково саме на Вишнивеччині, вибух був найбільш бурхливим. Богдану Хмельницькому навіть довелося відправляти туди свої війська, щоб якось все це заспокоїти. Козацькі республіки, які були вигнані Річчю Посполитою з Великого Лугу в 1638 році, перейшли на прилеглі території Кримського царства, ближче до моря, де видобували та продавали сіль. Це були вже фактично ранні буржуа. Вони принципово не сприймали феодальних відносин і жили демократичним республіканським устроєм. Саме до цих людей звернувся Богдан Хмельницький, щоб залучити їх до свого війська. Також до нього йшло козацтво, шляхта. Це був основний контингент поповнення. Потім ще додалися козаки, які почали вертатися з 30-річної війни, яка завершилася 1648-го року. Ось таким був контингент його війська», — каже дослідник.
Він підкреслив, що стартовим капіталом для воєнної кампанії Богдана Хмельницького були венеційські гроші, які передав йому польський король Владислав IV для організації походу до турецьких берегів на користь Венеції. Однак магнати вирішили знищити Б. Хмельницького, бо не були зацікавлені у війні проти османів. Опір магнатам і став тим спусковим гачком, який спрямував назрілі суперечності в буржуазно-демократичну революцію.
«Отже, причини війни проти Речі Посполитої, мали зовсім не плебейську природу, а тут ще й з’явилися кошти від короля, за допомогою яких можна було все зробити. Саме Богдан Хмельницький відродив Військо Запорозьке (Україну). Тобто державу саме з такою назвою. Ще було таке поняття як Русь, русини. Чому він відродив Україну саме під назвою Військо Запорозьке? Через ідеологічне протистояння. Стара русинська або руська аристократія відмовилася від власного національного проекту. Тобто русинів бачили як етнічну спільноту, яка розвивалася в межах чужого проєкту. А запорожці не підняли на свої знамена назву Русь, бо вона вже означала зовсім інші — феодальні порядки, тоді як вони представляли республіку і буржуазно-демократичні порядки. Це вже була зовсім інша програма. А символом власного національного проекту став Богдан Хмельницький. Тому він у 1648 році взяв назву Військо Запорозьке, щоб показати іншу спільноту, природу та державу. Людям не треба було пояснювати, що таке Військо Запорозьке. Тобто назва одразу спрацювала», — резюмує дослідник.