Москвоцентричне прокляття української історіографії (частина 5)
У програмі розглянемо причини, які призвели до того, що від української держави Військо Запорозьке першою відкололася її так би мовити материнська частина, з якої ця держава й почалася — Запорожжя й утворилася держава Військо Запорозьке Низове.
Чому так сталося, що після смерті Богдана Хмельницького запорожці почали виявляти сепаратистські настрої, які це мало вплив на подальші дезінтеграційні процеси і як нам оцінити роль запорожців в контексті спроб українців побудувати власну державу? На ці питання відповідає незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
Чому розпалася українська держава Військо Запорозьке, а також про те, чому Січ після смерті гетьмана Богдана Хмельницького почала відігравати деструктивну роль поширюючи сепаратизм на Лівобережжі розповів незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Українська держава Військо Запорозьке першого періоду 1578 — 1638 років і справді було за порогами. Тобто це чітка географічна прив’язка, яка відповідала дійсності. Держава того періоду чи республіка того періоду суттєво відрізняється від того Запоріжжя після 1648 року. Січ до 1638 року була державою республіки. Держава розташовувалася навколо цієї Січі. Однак це утворення було ліквідовано Річчю Посполитою внаслідок того, що Військо Запорозьке програло війну у 1638 — 1648 роках. Після чого Запоріжжя було окуповано військами Речі Посполитої і республіка припинила своє існування на 10 років», — каже історик.
За його словами, гетьман Богдан Хмельницький відновив Січ. Однак, коли він пішов на північ, ця Січ залишилася практично пусткою. Всі запорожці разом з Хмельницьким пішли у похід і в Січ більше не верталися.
«Столицею держави став Чигирин. Однак держава продовжувала називатися Військо Запорозьке», — підкреслює дослідник.
«Коли почалися тертя між Чигрином та Бахчисараєм, Іван Богун більшу частину військ вивів з оточення, відійшов до Білої церкви. Склав свої тимчасові повноваження як наказного гетьмана і вже Богдан Хмельницький продовжував далі керувати. Однак держава ледь не впала. Велику провину за це Хмельницький покладав на кримських союзників. Хмельницький відновив Січ не як столицю, а як підрозділ Війська Запорозького. У Великому Лузі почала збиратися політична та соціальна опозиція. І як тільки Богдан Хмельницький помер — одразу почалося. Очолив заколотників Барабаш і в Запоріжжі почався заколот», — підкреслює дослідник.
Він нагадав, що Богдан Хмельницький для державного будівництва потребував кваліфікованих кадрів. Адже козаки не могли виконувати певну роботу. Тому він почав рекрутувати шляхту до Війська Запорозького.
«Ці люди були з феодальним світоглядом. Вони хотіли повернути свої втрачені маєтки, що викликало у Війську Запорозькому певну соціальну опозицію. московити це прорахували та почали підбурювати та підігрувати соціальним низам. Виговському вдалося придушити це повстання на Полтавщині. А ось із Запорожжям так не вийшло. Потім через те, що Сірко напав на Крим, Виговський втратив владу, а гетьманом було обрано Юрія Хмельницького, який мусив на невигідних умовах замириться з москвою», — підкреслює історик.
Він нагадав, що гетьман Брюховецький вирішив поїхати на прийом до московського царя, який йому дав грошей.
«Брюховецький поїхав у Січ, де його обрали кошовим гетьманом. Це був сепаратизм. В результаті відбулася Чорна Рада і Брюховецький став гетьманом „Війська його царського пресвітлого величества Запорозького“ — так тоді назвали це сепаратистське утворення на Лівобережжі. Тобто Січ після смерті Богдана Хмельницького почала відігравати деструктивну роль», — резюмує історик.
