Кадрова політика під час війни: «квартальне братство» як Ахілесова п’ята владної команди
Вислів про те, що кадри вирішують все, потребує уточнення: кваліфіковані кадри, адекватні часу й своєму місцю.
Бажання Зеленського тримати біля себе старих дружбанів, колег по кварталу та інших випадкових людей не є ознакою його порядності та вірності команді. Скоріше навпаки — це політична короткозорість, яка може призвести до страшних наслідків. Токсичне оточення, відсутність стратегічного бачення майбутнього, програми дій та хоча б приблизних начерків ідеології перетворюють політичну команду на тусовку різночинців, заточених на те, щоб пошвидше урвати та подовше залишатися при владі ставить країну в дуже небезпечне становище. Робить її слабкою для ворогів та викликає невдоволення в партнерів. Низка гучних скандалів — це перші тривожні дзвіночки щодо необхідності змін. Чи дослухається до них Президент — питання риторичне, але на кону не лише його майбутнє, а й усієї держави. Саме тому свою позицію в цьому питанні має висловити й суспільство.
Про кадрову політику й зміну кримінально-олігархічної системи, надто під час війни, говоримо з громадським діячем, мислителем Андрієм Кочуковим
