Про тих, хто створює «картинку світу» або Дещо з життя художників-сценографів
В рамках святкування 55-річчя Київської організації Національної спілки художників України (НСХУ) поговоримо про роботу секції театру, кіно і телебачення.
У програмі розкажемо, як твориться візуалізований світ, який ми сприймаємо через театр, кіно й телебачення. Також не оминемо увагою сучасні тенденції в зображенні тих чи інших образів і подій та впливу часу на переосмислення й нове прочитання класичних сцен. І звичайно поговоримо про фінансування мистецтва та його виживання в сьогоднішніх непростих умовах.
Гість програми — голова секції художників театру, кіно й телебачення Київської організації НСХУ Віктор Бариба.
Українські художники не відчувають підтримку від Мінкультури. Про це під час ефіру заявив голова секції художників театру, кіно й телебачення Київської організації НСХУ Віктор Бариба.
«Художники театру такі ж як і решта інших. А їх поділ на художників театру, кіно і телебачення, художників проектантів, художників плакатів — досить умовний. Зараз художники володіють багатьма техніками та стають більш універсальними. При цьому художник — це командний гравець. Наразі лозунг „мистецтво для народу“ залишився в минулому. Адже мистецтво живе за своїми законами. Життя художника — це не професія, а стан. Адже коли людина обирає цю дорогу, вона має розуміти, що в неї може не скластися з продажами. Задача художника бачити світ та бути чесним перед собою та світом», — каже Віктор Бариба.
За його словами, українські художники не відчувають підтримку від Мінкультури.
«Якби міністерство завтра припинило б своє існування, то в нашій роботі нічого не змінилося. Адже ніякої великої допомоги та закупок від Мінкультури немає. Хоча питання розвитку мистецтва пов’язано з питанням розвитку суспільства. Саме тому треба приймати закони про меценатство. Тобто, щоб спонсори могли вкладатися у розвиток мистецтва. У всьому світі є такий досвід. Хоча не вірю у безкоштовне відкриття артцентру Пінчука, де відвідувачам покажуть сучасне мистецтво світу. Не думаю, що там чесно зароблені гроші. Однак є люди, у яких є кошти для підтримку мистецтва, і хочуть це робити за покликом душі. Саме тому треба створити офіційні умови, щоб людина могла це робити на законодавчому рівні. Саме тому треба приймати закони про меценатство», — зазначає Віктор Бариба.
Він підкреслив, що театрів, які б існували на зароблені гроші, практично немає.
«Є академічні театри, куди вкладає кошти держава, а є театри бідні, і там є прояви справжнього ентузіазму. Країну знають не тільки по боксерам, а і по театрам. Коли наш театр приїжджав до Японії це було просто явище», — резюмує Віктор Бариба.
