Точка зору

Минулого тижня в Єревані завершився чемпіонат світу з самбо. Збірна України здобула на ньому дві бронзові медалі.

Навіть неозброєним оком видно, що нинішнє внутрішньополітичне протистояння спровоковано ззовні.

Публікації в журналах «Тайм» та «Економіст» ключових осіб держави викликали миттєве пожвавлення політичних процесів у країні.

З усіх українських президентів (хіба що крім Ющенка, який цю справу делегував своєму оточенню), не було жодного, хто б не бажав у той чи інший спосіб нівелювати Основний Закон і отримати якнайбільшу одноосібну владу.

На тридцять третьому році незалежності ми й досі не випрацювали єдиного україноцентричного підходу до бачення й трактування історії нашої держави.

У Польщі планують збудувати «Музей перемоги над деспотизмом». Чому саме сьогодні це потрібно полякам?

Українська влада вже вкотре намагається контролювати інтернет. Не виключенням є і нинішні очільники держави.

З чого розпочинати відбудову зруйнованих територій? Якщо зруйновану і сировинну економіку України одразу після війни не розпочати відновлювати та не модернізувати, нашу країну потрібно буде постійно дотувати.

Хто першим став на захист країни? Як організовувались Територіальні оборони починаючи з 24 лютого?

Поки українське суспільство разом з ЗСУ крок за кроком наближають нашу перемогу, в глибокому владному тилу процвітає корупція та створюються умови, щоб інституційно закріпити існуючий стан справ з всевладдям чиновника та беззахисністю громадянина.

Хто (чи що) є основою корупції в Україні? На жаль, навить під час страшної війни, корупція в Україні нікуди не поділась.

Основне завдання літератури, як і мистецтва в цілому, не тільки розважати й викликати естетичну насолоду від дотику до прекрасного.