Демократія по-українськи або Дещо про національну природу авторитаризму
З усіх українських президентів (хіба що крім Ющенка, який цю справу делегував своєму оточенню), не було жодного, хто б не бажав у той чи інший спосіб нівелювати Основний Закон і отримати якнайбільшу одноосібну владу.
До речі, всі ці люди приходили до влади цілком демократичним шляхом на відносно чесних (за винятком мабуть президентських перегонів 1999-го року) виборах. Подібне тяжіння до авторитаризму демонструють і місцеві обранці, і призначенці «демократів» з центру на місцях.
Як так відбувається, що демократичні інструменти не те, що не можуть стати запобіжником від авторитарних проявів, а й фактично легітимізують прихід до влади осіб з деспотичними нахилами? Та й взагалі: а наскільки ми готові користуватися інститутами демократії у суспільно-політичному житті?
Про це й не тільки говоримо з громадським діячем, мислителем Андрієм Кочуковим.
