Мами у військових чоботах
Всесвіт створив жінку, аби дарувати життя, а не відбирати його. Але, агресія росії змусила українських жінок брати до рук зброю та ставати на захист своїх дітей, своєї Батьківщини. У Відвертих розмовах ветеранки поділяться роздумами про участь жінок у відбудові України, про те, якою має бути повоєнна політика країни по відношенню до ветеранів та їх родин.
Тема жінки та війна складна й багатогранна: в ній переплетено офіційна політика, повсякденна реальність, гендерні стереотипи, колективні травми, особисті історії й пам’ять.
Чомусь в офіційній політиці України досі відбувається спрощення, навіть збіднення та спотворення жіночої участі та військового досвіду. Нині 60 тисяч українських жінок служать у війську, зокрема 40 тисяч у Збройних Силах України.
На 645 день війни ми вже маємо мати суспільне уявлення про трансформацію освіти, інфраструктури, соціальної політики, зокрема всіх сфер буття через вплив й травми війни. Але перед тим, як голосно апостолювати державні політики щодо ветеранів, необхідно з’ясувати, що самі жінки думають про свій досвід перебування на фронті, або в тилу, чи в умовах окупації, полону, насильства.
Чому вони вступили до лав ЗСУ? Як переживають травматичний досвід їх родини? Як вони бачать свою участь у відновлені країни?
Поговоримо відверто?
