Благими намірами вимощена дорога в пекло…

Без розгляду комітетів ВРУ, без голосування про включення до порядку денного, без обговорення в залі, не врахувавши жодного пункту з висновку ГНЕУ ВРУ та аналізу громадськості, депутати 13 квітня прийняли за основу та в цілому законопроект № 3320, який одразу підписав голова ВРУ та направив на підпис президенту.

COVID-19 страшенно налякав так звану «еліту», що депутани при розгляді питання, «наплювали» на Конституцію, Регламент ВРУ, вимоги законодавства України й ЕС, та поспіхом натиснули кнопки «за».

У п’ятницю зареєстрували, в понеділок прийняли… «Шалений принтер» в дії…, здається ніхто не читав проект та не зрозумів за що голосували. Думка була в одному, скоріше б тіканути з залу засідань.

«Присягаю додержуватися Конституції України та законів України…», навіть відлуння не чути, пустий звук виходить.

По факту «замітають хвости». Місцева влада та КМУ наприймали обмежувальних рішень поза власними повноваженнями, тепер, через зміни законів, шукають «соломинку», що спасе у майбутньому? А заодно наділяють власників рішень (карантинщиків) новими повноваженнями?

Прощавайте конституційні права громадян, тепер Україна має усі шанси крім кібер- та військового полігону стати полігоном медичних, наукових чи інших дослідів.

Які наступні кроки? Примусовий карантин та ізоляція громадян з направленням у спеціалізовані заклади, навіть тих хто не хворіє, як колись це робила НКВД-КГБ, примусова вакцинація та чипізація?

Чи не перетворять можновладці територію України в такий собі концтабір з присмаком діджиталізації?

Що говорить Рада Європи стосовно дотримання принципів демократії, верховенства права та прав людини в рамках санітарної кризи, пов’язаної з COVID-19?

Дійсно, законодавчий орган може ухвалити надзвичайні закони, спеціально розроблені для подолання поточної кризи, які виходять за рамки вже існуючих правових норм. Але, будь-яке нове законодавство такого роду повинно відповідати конституції та міжнародним стандартам і підлягає перегляду Конституційним Судом.

Повноваження уряду видавати надзвичайні рішення не повинні спричиняти повну свободу дій, надану законодавцем органам виконавчої влади, але вони повинні бути сформульовані максимально вузько за існуючих обставин, щоб зменшити потенціал до зловживань.

Влада повинна забезпечити, щоб будь-яке обмеження, було чітко встановлене законом, відповідало конституційним гарантіям та було пропорційне меті, яку воно переслідує.

Нав’язливий потенціал сучасних технологій не повинен залишатися неконтрольованим і неврівноваженим на тлі потреби дотримання права на приватне життя.

Ох, як ще далеко нашим можновладцям з «совковим» менталітетом до принципів демократії, верховенства права та дотримання прав людини.