Як близько Україна від 5G?

Як відомо, 17 травня 2019 року Указом Президента України № 242/2019 поставлено завдання Кабінету Міністрів України розробити за участю Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, інших заінтересованих державних органів та затвердити план заходів на 2019 — 2020 роки щодо впровадження в Україні у 2020 році системи рухомого (мобільного) зв’язку п’ятого покоління.

Але, за повідомленням ЗМІ, ще у вересні 2019 року на 16-й конференції YES у Києві віце-прем'єр — міністр цифровий трансформації України Михайло Федоров заявив, що впровадження зв’язку стандарту 5G в Україні на сьогодні нереалістично і недоцільно, первинною метою є завершення впровадження 3G і 4G в найближчі рік-два і забезпечення протягом 3 років інтернетом соціальної інфраструктури та всіх населених пунктів країни.

Разом з тим, за інформацією з відкритих джерел відомо, що разом з позитивними моментами застосування 5G, суспільство може отримати негативний вплив, зокрема на здоров’я людини, тварин, клімат, навколишнє середовище, тощо. При цьому, оцінки ризиків у світі ще тривають, але виробники вже постачають до різних країн новітнє обладнання 5G, яке навіть тестується в Україні.

Аналіз відкритих джерел не дав відповіді, чи розроблено та затверджено такий план, які кроки роблять органи влади.

Таким чином стало незрозумілим:

— чи залишається актуальним вищезазначений Указ Президента?;

— на яких підставах Кабінет Міністрів України ігнорує рішення Президента?

Для вирішення цих та інших питань Комісія з питань науки та ІТ направила низку запитів на отримання публічної інформації до відповідних органів щодо цього та інших питань, пов’язаних з впровадженням технології п’ятого покоління.

Аналіз отриманих відповідей показує неоднозначне ставлення органів влади як до запитів, так і до самого процесу підготовки інформації, а по суті відсутності цілого пласту інформації, без якого неможливо вирішити завдання того самого Указу, який, на нашу думку, був підписаний без ґрунтовного опрацювання.

Так ось, Офіс Президента повідомив, що інформація про стан виконання Указу від КМУ до них не надходила, а інформації про стан виконання від Держспецзв’язку нібито присвоєно гриф обмеження доступу «Для службового користування».

Секретаріат КМУ відхрестився від питання, заявивши, що не є розпорядником інформації, та надіслав запит для виконання до Офісу Президента, Мінцифри та Держспецзв’язку.

Мінцифри спочатку поінформував про продовження роботи і неможливістю надати інформацію, потім, отримавши листа від КМУ, повідомив про розробку Національного плану розвитку в Україні широкосмугової мережі та повернення до обговорення можливості впровадження технології не раніше середини 2021 року.

Цікаву відповідь дала Держспецзв’язку. Проект плану, який погоджувався у 2019 році і був направлений до КМУ, відкликано саме Мінцифрою, а новий проект не погоджено НКРЗІ. При цьому пропозицій щодо внесення змін до Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України та Плану використання радіочастотного ресурсу України стосовно запровадження та використання радіотехнології 5G, до цього часу не надходило.

Що думає з цього приводу НКРЗІ, наразі не відомо. Вони продовжили термін розгляду запиту на 20 діб і поки відповіді немає.

МОЗ надіслав витяги з наказів, якими затверджено державні санітарні правила та норми захисту населення від впливу електромагнітного випромінювання радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв радіо технологій, якими у 2017 році, зокрема, граничнодопустимий рівень ЕМП для РТО, що працюють у діапазонах дуже високих частот та ультрависоких частот, встановлено на рівні 10 мкВт/см2 або 6 В/м, а також допускаються розміщення та експлуатація РТО на дахах та у приміщеннях житлових, громадських та інших будівель.

Цього здалося занадто мало і Мінцифри запропонувало підвищити ці цифри в 10 разів (сторінка 5)!!!

1 липня Уряд вніс правки в план дерегуляції, поставивши відповідне завдання МОЗ. Прийняте рішення КМУ називається «Про внесення змін до плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату».

Лобіюючи це питання, Мінцифри стає таким собі «добрим роз’яснювачем» позитивних змін, які не вплинуть на здоров’є громадян. А чи так це на самому ділі?