«Бачить око, та зуб не йме»
«Хто володіє інформацією, той володіє світом», колись сказав Натан Ротшильд, засновник величезної банківської династії Ротшільтов.
Він вважав, що ті, хто першими оволодіють інформацією, матимуть величезну перевагу перед іншими людьми. Той хто володіє інформацією, може використовувати її в своїх цілях для вирішення любих завдань.
Для того, щоб найдовше держати людей у дурнях треба що зробити, вірно, закрити інформацію, яка може відкрити очі на неправомірні дії той, чи іншої особи, групи людей, кланів, кумів та друзів властителів світу, або окремо взятої держави. Але це вже не від Ротшильда, а від можновладців, що мріють залишитися при владі як найдовше, збільшувати власні статки, при цьому доводити громадян до зубожіння, а економіку до краху. Ну, а що, у когось виходить (Північна Корея, агресор Росія…), чому б і у нас так не зробити.
Закрити інформацію можна шляхом її засекречування, введенням для ЗМІ темників (кого вже купили), а інші замордувати і закрити, а для Інтернет ввести механізми щодо блокування (припинення, обмеження, і т.інш.).
Вигадників таких механізмів останнім часом збільшується. Вони працюють і під дахом ВРУ, КМУ, різноманітних органів виконавчої влади та правоохоронних органів. Тому і з’являються як гриби різні проекти законів, постанов, рішення допоміжних органів та їх очільників, де під соусом різноманітних «страшилок» можна побачити головне: «блокувати, блокувати і ще раз блокувати» інформаційні ресурси, сьогодні конкретні, а завтра які завгодно.
Ось і сьогодні, 27 лютого, на засіданні НКРЗІ розглядався, та був погоджений із зауваженнями проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень Конвенції про кіберзлочинність», який був розроблений Національною поліцією України.
Зауважень до необхідності імплементації положень Конвенції про кіберзлочинність у вітчизняне кримінальне процесуальне законодавство з метою підвищення захисту суспільства від кіберзлочинності та ефективної протидії кримінальним правопорушенням, які вчиняються з використанням комп’ютерних систем, зокрема у громадськості та бізнесу немає.
Але під прапором Конвенції до проекту протягуються новації, які ніякого відношення до неї не мають, а навпаки суперечать їй. Вгадайте, про що новації? Вірно, про блокування інформаційних ресурсів та сервісів.
«Бачить око, та зуб не йме». Ця «негідна» інформація, вона повсюди, і пре, і пре. Блокувати, і крапка, такий наказ!
Сил переконати себе та не погоджувати проект, який не відповідає документу, який імплементується, у НКРЗІ не вистачило (а раптом завтра їм чогось не погодять), хоча зауваження в проекті листа до Нацполіції прописали, зокрема і про невідповідність новацій статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішенню Європейського суду з прав людини у справі «Їлдирим проти Туреччини», а також про відсутність обов’язку у абонента на проходження відповідної реєстрації у оператора, провайдера телекомунікацій (Закон «Про телекомунікації»). Також не забажали члени НКРЗІ підтримати позицію громадськості щодо обов’язкового проходження громадського обговорення та визнання акту регуляторним.
На жаль, розробник проекту закону не врахував зауваження та пропозиції громадськості, які були висловлені ще в 2017 році, тому консолідація зусиль щодо вилучення протиправних норм та положень з проекту, набирає ще більшої актуальності.