Що нова влада встигла запозичити у режиму Януковича?
Аналіз законодавчих ініціатив влади з проблематикою"16 січня" - чергова спроба донести до суспільства проблематику того, як далеко ми відійшли від того, що лякало українців 16 січня 2014 року.
Аналіз законодавчих ініціатив влади з проблематикою «16 січня» — чергова спроба донести до суспільства проблематику того, як далеко ми відійшли від того, що лякало українців 16 січня 2014 року.
УВАГА!!! Нові закони від 16 січня 2014 року — Закони про диктатуру!
Такі статті виходили у січня 2014 року та розкривали сутність диктаторських зазіхань, які були прийняті депутатами простим підняттям рук, без використання системи «Рада» та без обговорення.
Революція Гідності змусила владу скасувати злочинні норми, однак чи надовго?
Які норми вже перекачували до законодавства протягом 2014−2016 років?
У січні 2016 року , експерт з правових питань Аналітичної групи «Левіафан» Сергій Назаренко оприлюднив порівняльний аналіз змісту «диктаторських» законів 16 січня 2014 року з законами, які були прийняті чинною владою, і дійшов цікавих висновків.
Результати свого аналізу він виклав у своєму блозі «Диктаторські олівці. Інфографіка» на порталі Лівий берег:
«16 січня закарбувалось в пам’яті українців як невдала спроба встановлення диктатури в Україні. Саме в цю дату 2014 року в «ручному режимі» Партія Регіонів та КПУ протягнули через Раду пакет законів, які потім були названі «диктаторськими», «драконівськими», «антидемократичними» і таке інше. Наскільки спроба встановлення диктатури була вдала чи ні спробую пояснити.
Перший критерій, за яким треба розібратися, це складова «антидемократичності», тут все просто, якщо закон приймав «злочинний» режим то він апріорі «диктаторський», а якщо демократична проєвропейська влада, то закон явно прогресивний, доцільний та європейський. Інший критерій — це пам’ять та увага українців, якщо громадяни не побачили зазіхань на власні права та свободи або побачили, але забули про них, то вважається, що в країні запанувала демократія.
Виходячи з цих критеріїв, спроба встановлення диктатури зазнала краху. Для прикладу наводжу вам ілюстрацію порівнянь між змістом «диктаторських» законів 16 січня та іншими законами, які були прийняті після Революції Гідності. Висновки робіть самі".
Інфографіка: http://zib.com.ua/files/569cab204a63f.jpeg
Рівно через рік, у січні 2017 року, на сайті «Слово і Діло»
надано аналіз того, чи так далеко ми пішли від того, що лякало українців тієї зими 2014 року найбільше?
Так, звичайно, громадянам України більше не забороняють носити маски й шоломи, а також збиратися в автоколони та проводити несанкціоновані зібрання. Проте де в чому нам таки «прикрутили гайки», причому зробила це вже нова, обрана постмайданною Україною, влада.
Зокрема, запроваджено спеціальне кримінальне провадження, слідство за яким може проводитися за відсутності підозрюваного/обвинувачуваного. До того ж, тепер особу можна засудити за її відсутності. Приблизно те ж саме передбачали «закони 16 січня».
За спробу повалення державної влади чи повалення конституційного ладу закони, ухвалені 3 роки тому, передбачали покарання у вигляді 3 років ув’язнення, тепер же за це можуть дати від 3 до 5 років.
Так само в пакеті «законів 16 січня» була норма про автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху. Дещо спрощена порівняно із законами трирічної давнини процедура притягнення народного депутата до відповідальності: раніше це міг зробити виключно генпрокурор, тепер такими повноваженнями наділений ще й в. о. генерального прокурора.
До законів, що так чи інакше звужують свободу людини й громадянина, можна віднести й такі норми, як покарання за осквернення чи руйнування пам’ятників тим, хто боровся проти нацизму в Другій світовій війні, Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму й пропаганду нацистської (неонацистської) ідеології, а також підписання Україною конвенції Ради Європи та УЄФА щодо безпеки на стадіонах.
Інфографіка: http://media.slovoidilo.ua/media/infographics/3/28 910/28910−1_uk_origin.jpg
На передодні Великодня, у Києві відбулася акція протесту проти проекту закону № 3587 про «гарантії свободи мирних зібрань». Організатори протесту відзначили, що зараз вкотре здійснюється спроба ухвалити законопроект, який суттєво обмежує цю свободу.
У зв’язку з актуальністю, аналітики продовжують вивчати законодавчі новації та інформуватимуть про чергові зазіхання так званої влади на власні права та свободи громадян України.