Як лаври «16 січня» не дають спокою регулятору

Законами від 16 січня 2014 року злочинна влада Януковича прийняла низку змін до законів, основним лейтмотивом якого став безпрецедентний наступ на права громадян та руйнування ринку телекомунікацій щодо доступу до Інтернет.

Законами від 16 січня 2014 року злочинна влада Януковича прийняла низку змін до законів, основним лейтмотивом якого став безпрецедентний наступ на права громадян та руйнування ринку телекомунікацій щодо доступу до Інтернет.

Одним з основних важелів впливу, в супереч норм Закону України «Про телекомунікації» щодо вільного доступу, загально прийнятої системи судочинства України, зокрема презумпції невиновності, стала новація щодо надання НКРЗІ непритаманного їй права приймати без рішення суду власного рішення щодо обмеження (блокування) доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації.

Відгриміли події Революції Гідності, через які були скасовані злочинні норми, зникли головні «законотворці» цих норм, їх натхненники та лобісти, проте ідея, яка вчора ще була як злочинна, сьогодні набуває іншого тлумачення.

Політичні банкроти, побоюючись втрати впливу на свідомість громадян, все частіше шукають шляхи повернути норми 16 січня до законодавства, як панацею від усіх бід громадян.

Продовжувачі вчорашніх ідей блокування сьогодні у фаворі можновладців і не зважаючи на суспільний спротив цим нормам проштовхують іх в різноманітний спосіб, як на рівні законопроектів суб’єктів законодавчої ініціативи (ЗП реєстр. №6676, 6688, 6711), так і проекти постанов Уряду (ППКМУ Держспецзв’язку), різні пропозицій органів влади (ЗП Національної поліції).

Громадськість б’є на сполох, організовує спротив, роз’яснює про хибність дій влади, примушує до обговорення проблемних питань, блокує антинародні ініціативи, але влада вишукує дірки у спротиві та різноманітними шляхами створює осередки колаборації у середині інститутів громадянського суспільства, суб’єктів ринку телекомунікацій тощо.

Головний меседж такої діяльності — залишити на ринку десяток крупних операторів з понад 3,5 тис. суб’єктів та одну — дві «слухняні» Асоціації.

Ще недавно, 13 липня, на робочій зустрічі представників операторів телекомунікацій, профільних асоціацій, правоохоронних органів та НКРЗІ з питань взаємодії під час здійснення кібератак на об’єкти телекомунікацій України, було прийнято рішення про спільний розгляд пропозицій щодо змін законодавства, зокрема з питань блокування (обмеження). Сьогодні, 21.07.2017, забувши про це, НКРЗІ запрошує лише наближених представників «Телекомунікаційної палати України «, «Телас «та кіберполіції на розгляд зауважень та пропозицій до законопроекту Національної поліції (а там новації щодо блокування — так звані «лаври 16 січня»).

Результати наради поки не відомі, представники «слухняних» не відповідають, НКРЗІ робить вигляд, що нічого не відбулося, залишається гіркий осад від того, що відбувається.