Щодо прикладів національної ідеї. (Продовження) Консенсусна демократія. Частина 2.

Частина 2. Щодо підтримки конфлікту усіма «зацікавленими» сторонами та усіма можливими засобами.

Як стверджує британська газета «Дейлі Телеграф» за 2011 рік, що на протязі 25 років практично кожна вибухівка, яку виготовила «Тимчасова ІРА», містила в собі «Семтекс», який був з лівійської партії, яку ви — грузили на одному з ірландських пірсів у 1986 році. До речі, рахується, що Лівія була одним з постачальників зброї та фінансування ІРА у 1970 — 1980 роках.

Трішки детальніше.

З перевірених джерел стало відомо, (аналіз архівних матеріалів фонду Далесса) та журналістські розслідування британської газети «Дейлі телеграф» засвідчує, що більша частина зброї та вибухівки ІРА було отримано від Ліванської джамахірії. Так, у 1986 році на один із ірландських пірсів із Лівії прибув секретний вантаж, при огляді якого було встановлено, що в ньому знаходиться «Семтекс» — пластикова вибухівка, за допомогою якої ІРА висаджувала в повітря автомобілі, які залишали біля поліцейських відділів. З' явилось запитання: які інтереси можуть бути у лідера Лівійської джамахірії Муаммара Каддафі в Ольстере?

Також є достовірні твердження, що ще одним джерелом фінансування та поставки зброї ІРА були американські ірландці (їх організація мала назву NORAID), які допомагали ІРА майже до 11 вересня 2001 року.

За твердженнями колишнього співробітника КДБ СРСР В. Мітрохіна, спеціальні служби СРСР надавали ІРА також фінансову допомогу і поставляли зброю.

За неперевіреною інформацією, зброя до ІРА поставлялась ЦРУ, Кубою, Колумбією, Організацією визволення Палестини та Хезболлою. У 1996 році ФСБ РФ звинуватила естонську воєнізовану організацію Кайтеселійт також у поставках зброї до ІРА.

Незважаючи на проникнення у свої ряди спецагентів та інформаторів, яке здійснювала англійська контррозвідка МІ5, ІРА все ж вдавалося проводити терористичні акції. Приведемо найбільш гучні.

21 липня 1972 року — було здійснено декілька вибухів у Белфасті, які здійснила Белфатська бригада «Тимчасової» ІРА, в результаті чого загинуло 9 чоловік (2 військових британської армії, 1 член Асоціації оборони Ольстера і 6 громадянських осіб. Кількість поранених досягала 130 осіб.

4 лютого 1974 року було підірвано вибухівку у автобусі, що перевозив військових британських сухопутних та військово — повітряних сил з Манчестера до місця постійного перебування біля Каттерика і Дарлінгтона.

20 липня 1982 року члени «Тимчасової» ІРА підірвали дві вибухівки під час параду британських військових у Гайд — парку та Ріджентс — парку, в результаті чого загинуло 22 солдати, майже 50 військових та цивільних було поранено.

17 грудня 1983 року бойовики ІРА здійснили вибух у Лондонського універсаму.

У 1993 році бойовики ІРА здійснили вибух автомобіля біля Торгівельного центру Уорингтона.

Як було встановлено експертами вибухо — технічної служби, всі вибухівки були вироблені з пластикової вибухівки, основу якої складає «Семтекс».

11 березня 1994 року бойовики ІРА з мінометів обстріляли аеропорт Хітроу у Лондоні.

20 вересня 2000 року бойовики ІРА з гранатомета РПГ — 22 обстріляли 8 -й поверх будівлі британської розвідувальної служби МІ6.

Як свідчить аналіз здобутих матеріалів, пластикова вибухівка «Семтекс» була розроблена і вироблялась з 1964 року на секретному заводі у місті Пардубіце (на той час Чехословакія). Біля 1000 тон цієї пластикової вибухівки надійшло до В’єтнаму, який боровся з американською агресією і у Лівію.

Як з’ясувалось, це був не перший випадок, коли чехи здійснювали постачання зброї в різні країни. Свого часу я писав про заснування держави Ізраїль та роль «Моссаду» в його становленні. Думаю, читачеві буде цікаво взнати і про придбання Ізраїлем пластикової вибухівки «Семтекс».

Починаючи з березня 1948 року чехи поставили різноманітну зброю бойовим загонам, які боролися за утворення держави Ізраїль. Наведемо цікавий приклад. Перемовини щодо поставок зброї до Ізраїлю вів з СРСР (5 лютого 1948 року) Моше Шарет, який незабаром очолив міністерство закордонних справ Ізраїлю. Він зустрівся на нараді в ООН з, на той час, майбутнім міністром закордонних справ Радянського Союзу Громико А.А. і це питання одразу було вирішено.(Из рассекреченых материалов ПГУ КДБ СРСР (мовою оригіналу): «…в решении этого вопроса активную роль сыграли Гарбуз Иосиф Михайлович и Семенов Александр (настоящее имя Таубман Эйл), которые в период 1946 по 1951 год находились на нелегальной работе в Румынии и Палестине. Более подробно об этом в книге «Дивенсанты. Легенда Лубянки — Яков Серебрянский» Л.Б. Линдер, С.А. Чуркин.) Цікаве висловлювання Сталіна І.В., яке процитував у своїх мемуарах Павло Судоплатов, бувший керівник розвідувально-диверсійної Служби спеціальних органів СРСР «…давайте погодимось з утворенням Ізраїлю. Це буде як шило у «ж…пі» для арабських держав і воно заставить їх повернутися спиною до Британії. Таким чином британський вплив буде повністю підірвано у Єгипті, Сирії, Туреччині та Іраку…».

(далі буде)