Потаєна зброя спеціальних агентів. Передмова. Частина 1.

У США відкрився музей шпигунства, в якому експонується найвеличезна кількість артефактів, у тому числі потаєна зброя таємних агентів, за допомогою якої вони прослуховували, відстежували та ліквідовували «об'єктів». Вашій увазі буде запропоновано не тільки конструктивні особливості потаєно — маскувальної зброї, але і приклади її застосування.

Передмова.

У попередніх публікаціях я згадував, що у США відкрився музей шпигунства. У цьому музеї зібрана найбільша у світі колекція шпигунських артефактів. Зокрема, як також повідомляли і наші українські ЗМІ, там експонується дерев’яний герб США, який радянські діти подарували американському посольству в 1945 році. Через сім років американці в ньому знайшли пристрої прослуховування. Але про це більш детальніше у відповідній частині, буде дуже цікаво.

Наше джерело побувало на цій виставці, ознайомилось з різними експозиціями та експонатами і нам люб’язно надало інформацію, з якою я і хочу вас ознайомити. Та враховуючи інтерес читача до моєї минулої публікації, де згадується «стріляюча парасолька», якою був ліквідований болгарський дисидент Георгій Марков, я і почну з потаєної «стріляючи» зброї.

Більш того, думаю, що читачеві буде цікаво не тільки ознайомитись з конструктивними особливостями цієї зброї потаємного монтажу, що запропонована на виставці, а і прочитати щодо прикладів та ситуацій, коли ця потаємно — маскувальна зброя використовувалася.

І так, щодо таємної зброї спеціальних агентів чи потаємної зброї, або, як її правильно називають фахівці — утворювачі: зброя потаємного монтажу та скритного носіння.

Із самих древніх часів робота спеціальних служб вимагала крім спеціальної підготовки та навичок, ще і отримання спеціального обладнання. Тому були утворені різноманітні пристрої та приладдя: підслуховуючи обладнання та замасковані пристрої, спеціальні фотоапарати та кінокамери, шифрувальне обладнання та засоби зв’язку, спеціальна «холодна» та вогнепальна зброя (або поєднана — холодна та вогнепальна), що зветься спеціальною зброєю.

Як побачимо далі, це non fichin, тобто зброя — не вигадка, яка спеціально створена для зйомок фільмів про Джеймса Бонда, а дійсно справжня зброя, яку використовували (та і використовують) спеціально підготовлені люди, їх ще називають спецагенти (а особливу категорію, інколи, в край потрібну, для знищення зрадників народу та зрадників колег, спецагенти — ліквідатори або «чистильники»).

Треба сказати, що різновид такої поєднаної вогнепальної та холодної зброї, у якій вражаючий елемент і механізм для здійснення пострілу захований всередину тієї чи іншої, як правило, побутової речовини, не викликає підозри при відкритому носінні, тому розміщувався у карманах, на тілі чи тримався у руці спецагенту. Як приклад, це «стріляючий портсигар», «стріляюча запальничка», «стріляюча парасолька чи тростина», «стріляючий ліхтарик», «стріляючий фотоапарат», «стріляючий перстень», «стріляюча пачка сигарет», «стріляюча коробка сирників», «стріляюча сигарета», «стріляюча сигара», «стріляюча трубка» для куріння та et setera.

Частина 1. Стріляючий партсигар -потаэнна зброя спеціальних агентів.

І так, як стало відомо з архівних матеріалів, ще у 1954 році був ліквідований колишній співробітник — зрадник ГРУ МО СРСР Андропов (чистий збіг обставин, ніякого відношення до Андропова Ю.В. — Голови КДБ СРСР відношення не мав). Його ліквідували зо допомогою «стріляючого портсигару», який був розроблений відомим тульським зброярем І.Я. Стечкіним на замовлення КДБ СРСР.

(далі буде)