Щодо деяких курйозів у діяльності АНБ США. Частина 2.
АНБ США може прослуховувати міжнародні телефонні мережі та телефонний зв’язок у середині країни зацікавленості, повідомлення, що надходять у столицю держави із закордонних посольств і навпаки, повідомлення з інших країн, що стосуються країни, яка є ціллю та радіозв’язок цієї країни.
Частина 2. Здійснення АНБ розвідувальних заходів технічними засобами.
Як відомо, центральний комплекс споруд АНБ знаходиться у Форті Мід на 650 арках землі, що дорівнює приблизно 260 га. Але це лише, як кажуть, вершина айсбергу.
За архівними даними, це глобальної системи, яка включає наземні станції перехоплення, що розгорнуті у Шугар — Гроу (західна Віргінія), у Якіму (штат Вашингтон), Анкорідже, Алясці та інших місцях, а також за межами США — Австралії, Аргентині, Китаї та інших.
У розпорядженні АНБ знаходяться можливості ВПС США та морської авіації. Літаки з технічними фахівцями АНБ на борту нерідко навмисно порушують повітряні кордони країн, щоб привести у дію їх системи ППО та зняти дані для Електронної Розвідки (ELINT), що супроводжується великим ризиком бути збитими.
Також використовуються різноманітні човни ВМС США. Свого часу багато галасу було навколо «Ліберті» та «Пуебло». Про підводні човни, я вже розповідав.
Що стосується космічної розвідки АНБ, то підрозділи, які за це відповідальні, знімають інформацію з двох типів штучних супутників землі: з комерційних апаратів, що транслюють на землю телефонні розмови, факсові повідомлення і сигнали комп’ютерних модемів та з військових розвідувальних апаратів, що забезпечують двосторонній радіозв’язок телефонного зв’язку та передачу інших електронних сигналів.
Треба сказати, що АНБ тісно співпрацює з британським Штабом Урядового Зв’язку (про який я планую розповісти окремо), канадською Службою щодо безпеки зв’язку, австралійським Управлінням військового зв’язку та новозеландським Бюро щодо безпеки зв’язку, у рамках глобального міжнародного договору з розвідки, відомого як Юкус — Домовленість (англо — американський договір щодо співробітництва розвідок).
Також, у розпорядженні АНБ мається довготермінові пункти перехоплення, розгорнуті у провінції Сіньцзянь (північно — західна частина Китаю), поблизу кордону Росії та її ядерних та ракетних випробувальних полігонів.
Що стосується шифрувальників АНБ, то вони розміщені у Форте Мід у супер вичіслювальному математичному центрі, рівних якому немає у світі.
Не дивлячись на те, що АНБ організаційно включено до складу МО, завдання йому ставить директор національної розвідки за дорученням Ради Національної Безпеки та рекомендаціям Національної Ради щодо Зовнішньої Розвідки.
Щодо спектра послуг, які АНБ мають можливість надавати військово — політичному керівництву США, вельми широкий. Воно може прослуховувати міжнародні телефонні мережі та телефонний зв’язок у середині країни зацікавленості, повідомлення, що надходять у столицю держави із закордонних посольств і навпаки, повідомлення з інших країн, що стосуються країни, яка є ціллю та радіозв’язок цієї країни.
При цьому пошук може відбуватися за «ключовими» словами або виразами («зброя», «вибухівка», «ядерний» і тому подібне), які лунають на різноманітній мові.
Одночасно АНБ «піднімає» усе, що було накопичено по цій країні до цього часу. Спираючись на аналіз усієї отриманої інформації, робиться відповідний висновок та висловлюються рекомендації.
Цікаво, що керівників держави, яку вивчають та їх «психологічні портрети», теж складаються завдяки прослуховуванню та, як правило, доповнюють утворенням математичної моделі.
Втім, незважаючи на те, що агентство ретельно приховує свої досягнення під покровами таємності, деякі факти усе ж таки проникають у відкриті джерела.
Так, свого часу, АНБ, завдяки прослуховуванню телефонної розмови колишнього панамського диктатора Мануеля Антоніо Норьєгі зі своєю коханкою, був встановлені лівійці, що здійснили терористичний акт (підірвавши вибухівку) у літаку авіакомпанії «Пан — Америкен"(рейс № 103) у 1988 році, або встановлення за допомогою прослуховування місцезнаходження колумбійського наркобарона Пабло Ескобара.
Ці данні були передані колумбійській службі безпеки, яка його успішно ліквідувала у 1993 році.
Те, як працює АНБ по знищенню терористів у наші часи, ми маємо можливість спостерігати по ЗМІ і тільки здогадуватись.
Втім, цікаво розглянути питання дотримання законодавства АНБ при здійсненні своїх «розвідувально — прослуховуваючих» заходів. Думаю, це буде цікаво і корисно українським мешканцям та діючим працівникам відповідних підрозділів.
(далі буде)
