Василь Любарець: я вчинив як християнин

Звичайно, «донбасівці» по відношенню до мене вчинили неправильно, але ж вони лише виконавці. Їх натравили на нас як шакалів. Я це все добре розумів по-людськи і тому вирішив покинути наметове містечко. Однак мене наздогнали і фактично під руки вигнали з табору, не давши навіть зібрати речі.

Василь Любарець: я вчинив як християнин

Громадський діяч Василь Любарець вибачився перед своїми кривдниками. Нещодавно «донбасівці» застосували до нього фізичну силу: штовхали, бризкали сльозогінним газом у очі, а потім вигнали з наметового містечка. Своє вибачення Василь Любарець вирішив принести публічно. Зі сцени біля Верховної Ради та з мікрофоном у руках. Цей вчинок Василя Любарця викликав неабиякий резонанс серед читачів i.ua.tv. Хтось називає його патріотом дії, а хтось людиною з подвійним дном. Нашим читачам цікаво, чим саме керувався Василь Любарець, коли попросив публічне вибачення у своїх кривдників. Що вплинуло на зміну його точки зору про «донбасівців»? Оскільки I-UA.tv — це вільний інформаційний майданчик, де кожен може висловити свою думку, ми дали можливість скористатися цією нагодою і Василю Любарцю.

— Чому змінилася Ви змінили свою позицію щодо «донбасівців»?

— Бо вони не відали, що творили. А ще я попросив у «донбасівців» пробачення за поширення неперевіреної інформації на «Facebook». Я кинув пост про Костю Грішіна по кличці Семенченко, який відробляє 30 срібників Авакова. Я цей текст опублікував після побиття «донбасівцями» хлопців з спецпідрозділу «Сонечко». Таким вчинком вони ніби хотіли продемонструвати: ми маємо силу, тому можемо робити, все що завгодно. Коли поліція припинила охорону наметового містечка, за його безпеку почали відповідати «донбасівці», виконуючи тим самим функцію МВД. Саме тому я зробив висновок про 30 срібників від Авакова і написав свій пост. Я ж не думав, що він може настільки розлютити «донбасівців». Але я не бачив, як їм передавали гроші, тому визнав свою помилку і вирішив вибачитися.

— Ви кажете, що «донбасівці не відали, що творили. Але ж вони не маленькі діти. До вас застоcували силу дорослі чоловіки, які не знаходилися ні під впливом наркотиків, ні під дією алкоголю. Вони на момент нападу були повністю притомними. Навіть, якщо Ви написали брехню, вони не мали права застосовувати до вас фізичну силу.

— Я вчинив як християнин, бо у Біблії написано, що всіх треба пробачати. До речі, мене «донбасівці» не били, а просто штовхнули. Біля мене у той момент стояли двоє хлопців, вони впали. Я залишився стояти, а коли повернувся — мені в обличчя бризнули сльозогінним газом. Потім, я два дні не міг нормально вмиватися. Звичайно, «донбасівці» по відношенню до мене вчинили неправильно, але ж вони лише виконавці. Їх натравили на нас як шакалів. Я це все добре розумів по-людськи і тому вирішив покинути наметове містечко. Однак мене наздогнали і фактично під руки вигнали з табору, не давши навіть зібрати речі.

— Коли Ви пішли з наметового містечка, Вам хтось допоміг?

— Так, Іван Пєтухов і друзі з спецпідрозділу «Сонечко», яких також вигнали з табору.

— Ви вирішили пробачити «донбасівців». У який момент у Вас настало прозріння?

— Я на них не мав зла. Ще раз кажу: вони — виконавці. Я ж бачив, що вони просто натравлені.

— Ви кажете, що «донбасівці» — виконавці. Хто є ж тоді замовник?

— Той, хто керував ними. Це Вано Надірадзе.

— Як Ви ставитеся до Вано Надірадзе та Семена Семенченка?

— Негативно. Звісно, доказів, які можна передати до суду у мене немає, але з дій цих людей я можу зрозуміти, що вони переслідують виключно меркантильну мету. Насправді, ні Семенченко, ні Надірадзе не підтримують Саакашвілі. Вони тільки під нього риють яму. Коли на Кіровоградщині у селі Бережанка стався конфлікт між бійцями АТО і поліцією, я намагався знайти вихід на Саакашвілі. Побачив Вано і подумав, що він як грузин допоможе мені зв’язатися з Міхо. Але він сказав: «Мій командир — ось», — і показав на Семенченка, а потім додав: «Що він мені каже — те я і роблю, а до Саакашвілі я не маю жодного відношення». Я подумав собі: «Нормальна розмова, на „ні“ навіть суду немає». Коли під Верховною Радою побили хлопців, Вано вирішив змінити думку. Надірадзе почав на всю Конституційну площу кричати, що він представляє Міхо. Але ж насправді він — провокатор, який налаштовує українців проти грузинів. Після цієї ситуації я зрозумів, що Семенченко, Соболєв і Вано грають свою окрему гру.

— Ми маємо лідерів наметового містечка не з найвищими моральними якостями. На Вашу думку, чи можна з такими людьми перебудувати суспільство і подолати корупцію?

— Ваше питання риторичне, бо за визначенням це зробити неможливо. Такі люди як Семенченко, Соболєв і Надірадзе грають за правилами партійно-олігархічної системи. І я намагався їм донести це особисто. Однак Єгор Соболєв сказав: «Ми у цій системі не знаходимося». На ці слова я відповів: «Якщо ви члени — партії, то ви вже знаходитеся у партійно-олігархічній системі. І не ви її крутите, а вона вас».

— Ви зараз на майдані. Що плануєте робити далі?

— Ми плануємо від руху «Холодний Яр, українці повертаються» ініціювати всеукраїнський референдум по скасуванню рабства. Мова йде про повернення українцям їх власності, надання доступу до управління державою і дозволу на зброю. Ми попросимо Саакашвілі організувати прямо у наметовому містечку штаб з підготовки цього референдуму та розмістити школу прямого народовладдя. Я сподіваюсь, що він наші прохання виконає.

Від редакції

Ми у жодному разі не засуджуємо Василя Любарця. Він має право вибору і він ним скористався. Християнство — це, звісно, добре. Але чи варто розповідати про біблійні цінності ґвалтівнику? Чи потрібно підставляти ліву щоку грабіжникові, який застосовує силу, щоб відібрати цінні речі та гроші? Можливо, давайте пробачимо Януковичу та його команді масові розстріли на Майдані? Або, давайте забудемо всі гріхи «зелених чоловічків». А чому ні? Їм російська влада запудрила мозок, вони не відають що роблять. Вони ж лише виконавці. Виконавці волі Путіна на Донбасі.

Ірина Сатарова