Хто і як задирає ціни на газ

Конфліктна ситуація склалась на газовому тендері Миколаївської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату № 7 (аукціону провели у грудні 2017 року).

Заявки подали троє учасників:

ТОВ «Миколаївгаз збут» із ціною 9 995 грн. за тисячу кубометрів, що на 1% вище від грудневої ціни «Нафтогазу» 9 918 грн.;

ТОВ «АС» з ціною 9 579 грн.;

ТОВ «Енергогазрезерв» із ціною 9 658 грн.

Останні двоє на аукціоні запропонували школі газ на 1−3% дешевше від грудневого прейскуранту «Нафтогазу».

Здавалося б, найдорожчий «Миколаївгаз збут» Дмитра Фірташа мав дуже мало шансів на перемогу. Однак замовник викинув з тендеру обох дешевших конкурентів. І не аби чому, а саме через дешевизну їхніх пропозицій у порівнянні з «Нафтогазом».

У протоколі відхилення найдешевшої пропозиції «АС» без посилань на конкретні законодавчі підстави було вказано, що ціна тендерної пропозиції «завідомо занижена порівняно з прейскурантом на природний газ на сайті Нафтогаз України і не є реальною для прийняття рішення про визнання їх переможцем», повідомляє журналіст Анна Сорока.

«Енергогазрезерв» з одновідсотковим заниженням відносно «Нафтогазу» відхилили фактично з тієї ж причини. Хоча цього разу існували ще й формальні підстави: фірма не подала лист-гарантію формування цінової пропозиції за середньо-ринковими цінами на газ і довідку чи експертний висновок від уповноваженого органу зі зрізом цін за місяць оголошення закупівлі по регіонах. Крім того, вона принесла копію відомостей з ЄДРПОУ замість оригіналу.

На цьому історія не завершилась. Компанія «АС» в січні оскаржила своє відхилення в АМКУ, заявивши, що володіє значним обсягом попередньо закупленого газу і здатна виставити привабливу й конкурентноздатну ціну.

У відповідь замовник повідомив, що на сайті «АС» вказана січнева ціна 10 698 грн., що відповідає січневому ж прайсу «Нафтогазу». Тобто компанія після тендеру вже значно підняла свій прайс, тоді як на тендері пропонувала 9 579 грн. На думку замовника, це свідчило про свідоме заниження ціни для перемоги на тендері з можливістю подальшого збільшення ціни.

Антимонопольники стали на бік скаржника. Із точки зору закону вони цілком правильно вирішили, що ціна була єдиним критерієм оцінки, тому ніякі посилання на «Нафтогаз» неможливі. А отже, рішення про відхилення «АС» і визначення облгазу переможцем треба скасувати. Після повторної оцінки тендерний комітет обрав «АС» переможцем торгів.

Водночас очевидно, що умови тендерної документації та проекту договору не захищають школу від шантажу з боку постачальника таким законним інструментом як гарантія, котру постачальник вносить наперед і яку замовник може беззастережно списати у випадку припинення поставок газу з ініціативи постачальника. Утім, жалюгідні 5% від суми угоди не врятували б від необхідності проводити нові торги.

Замовник у проекті договору намагався захиститись посиланням на законну норму про те, що збільшення ціни можливе не більш як на 10% у разі коливання ціни на ринку. Ціна змінюється «пропорційно зміні індексу споживчих цін у Миколаївській області на природний газ для опалення за визначений період протягом дії договору, що документально підтверджується уповноваженим на це органом».

Однак це слабкий захист. Постачальники у різних кутках України (в тому числі «Енергогазрезерв» та «АС») часто змушують замовників піднімати ціну після укладення договорів набагато більше ніж на 10% і частіше ніж раз на місяць. А іноді — зовсім без підтвердження ринкових коливань.

Окремі замовники вимушені погоджуватись на ці протизаконні вимоги постачальників, бо ризикують лишитись узагалі без газу посеред зими на період проведення нового тендеру, який триватиме не менше місяця, або ще довшої судової тяганини.

Так, Верхньодніпровський коледж ДДЕАУ торік судився з «Дніпропетровськгазом» із червня до вересня, поки домігся визнання недійсною другої додаткової угоди, підписаної «під тиском тяжких обставин» і постачальника. Обидві додаткові угоди до договору були укладені в один день на підставі однієї і тієї ж самої довідки від Львівської ТПП та разом передбачали підвищення ціни на 14%, що більше від дозволених законом 10%. На думку суду, «шляхом штучного укладання протягом одного дня двох додаткових угод, сторони тим самим приховали фактичне одночасне збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 відсотків».

Коледжу пощастило, що облгаз полінувався притягти по папірчику на кожну з угод, інакше суд розглядав би ці угоди окремо і виніс протилежне рішення.

Наразі законного превентивного вирішення проблеми у стосунках між «шантажистами» і слабкими замовниками немає.

Хтось пропонує перевести закупівлі газу на біржові торги, але вони більш складні для дрібних замовників та менш прозорі для громадськості й журналістів.

Інші радять впровадити формульне ціноутворення без прив’язки до котирувань «Platts» або «ICIS», доступ до яких є надто дорогим для невеликих споживачів, на відміну від потужних «Укртрансгазу «(технологічний газ) чи «Укрзалізниці «(дизель).

Водночас «Наші гроші» не пригадують, щоб хтось коли-небудь намагався провести закупівлю газу за формулою, яка так чи інакше враховувала б усім відомий прейскурант «Нафтогазу».

Існує ще один спосіб уберегтися від шантажу та сезонного дорожчання. Торік у жовтні «Укрпошта» закачала куплений на тендері газ у підземні сховища «Укртрансгазу» і тепер постачає його власним підрозділам за ліцензією НКРЕКП. Заступник гендиректора із закупівель «Укрпошти» Олександр Наход повідомив, що тільки за перші три місяці споживання це дозволило зекономити понад 3,5 млн грн.

У випадку з навчальними закладами такий шлях вимагав би створення централізованої закупівельної організації у Міносвіти, а це неодмінно спричинило б інші проблеми з бюрократією і можливістю зриву закупівель в масштабах всієї країни. До того ж восени, коли газ дешевший, бюджетні установи ще не мають фінансування для закупівель на майбутній рік.

А отже маємо тупичок. В якому слабкі замовники прогинаються під нахабних бізнесменів і не мають на те ради. А хитрі замовники можуть отримати ще й ґешефт із завищення.