Віктор Жердицький: у польських націоналістів відсутня історична пам’ять

Сейм Польщі вирішив внести зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Вони передбачають притягнення до відповідальності усіх, хто підтримує або пропагує дії Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. Може скластися враження, ніби цей законопроект писали путінські пропагандисти у Кремлі. Про що свідчить прийняття такого антиукраїнського документу польським Сеймом, i-ua.tv погодився розповісти учасник «Руху за Суверенний Розвиток», громадський діяч Віктор Жердицький.

— Чи не здається Вам, що польські націоналісти танцюють під дудку Кремля, а так званий закон про визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом» — результат роботи ФСБ?

— Це однозначно. Російські ГРУ і ФСБ уже давно пригрівають і гладять націоналістичні рухи у країнах ЄС. Для вирішення питань Кремля, вони вносять дисонанс, маніпулюють і впливають на загальну політику і єдність Європейського Союзу. Думаю, і так зрозуміло, що закон прийнятий польським Сеймом не обійшовся без російської підтримки у його підготовці і кремлівських грошей у фінансуванні розробників. Однак тут не минулося без шовіністичного патріотизму з боку частини польського суспільства.

Прийняття цього закону продемонструвало відсутність розуму та історичної пам’яті у польських націоналістів. Бо варто розпочати наступ на наші національні інтереси, як після України під ноги російської імперії паде Польща. Тому у людей, які протягнули цей закон не залишилося на жаль ні розуму, ні інстинкту самозбереження. Залишилося тільки тупе бажання реваншу.

— Ви сказали, що російські спецслужби намагаються гладити націоналістичні рухи у державах ЄС. Навіщо? Вони це роблять з метою послаблення Європейського Союзу?

— Російська імперія у теперішньому її геерушно-феесбешному вигляді хоче стати центром сили у світі. Беззаперечно, на сьогоднішній день, ним є Сполучені Штати Америки. Європейський Союз також робив спроби отримати цей статус, але через внутрішні розбіжності його країн, вони виявилися неуспішними. Звісно, ЄС є потужною міжнародною організацією, але стати світовим центром сили йому не вдалося. Зараз на це місце претендує Росія. Вона ностальгує і намагається відродити колишню імперію. А для цього їй потрібно зробити інші держави слабкими. Очевидно, що у протиборстві з Китаєм вона зазнає фіаско, бо і так активно здає свої східні території китайцям в оренду. А там де не здає — представники цього народу заселяють їх самостійно, розмножуються і, таким чином, захоплюють російські землі. Тому, зрозумівши, що Піднебесна їй не по зубам, РФ взялася за інші держави.

Значно простіше Кремлю «працювати» в Європі. Особливо, якщо вона знаходиться у політичній та сенсовій кризі. Там Росія використовує давню стратегію «розділяй і володарюй». Тепер, я поясню про що йде мова. Після Революції Гідності в Україні європейські філософи зрозуміли, що в нашій державі починає зароджуватися нова система і ставлення до тих цінностей, які вони декларують. Але відстоювати їх ЄС, на жаль, не може. Тому, використовуючи проблему, яка існує у ЄС з управлінням суспільними настроями і стратегіями, Росія намагається його послабити і розколоти. А як це зробити? Підтримувати політичні течії, незгодні в деяких моментах з політикою ЄС. Для досягнення своєї мети, Кремль використовує націоналістичні та радикальні організації, які вважають, що їх країни мають здобути верховенство у Європейському Союзі, або взагалі вийти із цього об’єднання. Саме з ними Росія вже давно почала загравати. Спочатку відкрито, а потім таємно, аби зрозуміти, які ідеї можуть зашкодити єдності Європи.

— На Вашу думку, чим була так звана «волинська різня»?

— Те, що називають поляки «волинською різнею» є дуже складною проблемою, яка бере свій початок від часів окупації ними Західної України. Вони проводили системну антиукраїнську діяльність, у тому числі, і в період прем’єрства Юзефа Пілсудського. Він, до речі, був великим і українофобом і намагався знищити наш народ всіма можливими методами. Коли почалася Друга світова війна, напруга між обома народами дуже легко переросла у фізичне протистояння. Не варто забувати і про роль у ньому НКВС та польської армії Крайової. Вона воювала, заручившись підтримкою спецслужб СРСР для знищення українського повстанського руху. Тому, так звана «волинська різня» була спецоперацією НКВС разом з армією Крайовою. Вона долила масла в огонь у збройне протистояння українців та польських колонізаторів на наших етнічних територіях.

Зараз Польща сповідує подвійні стандарти. Чомусь, коли українські збройні загони захищали інтереси свого народу, їх оголошують злочинцями. Однак радикальні кола Польщі заплющують очі на знищення Крайовою армією тисяч українців. Такі подвійні стандарти — щонайменше неповага до наших національних інтересів та втручання у наші внутрішні справи .

Що потрібно робити Україні? Звісна річ, чітко відстоювати свої національні інтереси. Україна має дати відсіч радикальним польським колам, які намагаються спаплюжити наших героїв і нашу історичну пам’ять. Але тут у жодному разі потрібно не допустити серйозного політичного протистояння з Польщею. Ми не повинні дати Росії вбити клин між нашими народами і послабити Україну і Польщу для їхнього почергового захоплення «Ерефією».

Ірина Сатарова