Юрій Якуба про «Марш Нової Армії»: якщо пісня вдала — вона жива

Вірш авторства бійця УГА Олеся Бабія повністю позбавлений від негативного програмування на майбутнє. Редактором гімну українських націоналістів і ініціатором його перетворення на «Марш Нової Армії» став дніпровець Юрій Якуба. Він поєднує підприємницьку діяльність із волонтерською — допомагає українським військовим і організовує виступи музикантів на передовій. Юрій Якуба в інтерв’ю для i-ua.tv розповів про історію створення «Маршу Нової Армії» і значущість цієї події для культурного життя України

Гімн українських націоналістів «Зродилися великої години» отримав друге дихання і перетворився на «Марш Нової Армії». Тепер Олег Скрипка, Тарас Компаніченко, Сашко Положинський та інші відомі виконавці більше не співають «вітчизні будь ти вірний до загину». Вірш авторства бійця УГА Олеся Бабія повністю позбавлений від негативного програмування на майбутнє. Редактором гімну українських націоналістів і ініціатором його перетворення на «Марш Нової Армії» став дніпровець Юрій Якуба. Він поєднує підприємницьку діяльність із волонтерською — допомагає українським військовим і організовує виступи музикантів на передовій. Юрій Якуба в інтерв’ю для i-ua.tv розповів про історію створення «Маршу Нової Армії» і значущість цієї події для культурного життя України.

— На Вашу думку, чому цей марш є актуальним?

— Досі не було жодної стройової пісні, і нашим хлопцям доводилося маршувати під бозна що. До речі, свого маршу не має навіть Московія. «Прощання слов’янки» старе і архаїчне. Цій пісні не притаманний ні національний, ні глобальний характер. Вона може лунати хіба що на вокзалі під час відправлення потягу.

«Марш Нової Армії», до речі, можна використовувати і на неофіційних заходах, де не завжди доречно вмикати гімн України. На них зазвичай лунають такі пісні як «Боже Великий Єдиний», або «Пливе кача». Бачите, у нас для урочистостей дуже невеличкий перелік музичних творів. Чим більше їх з’являтиметься — тим буде краще.

— Чи зможе спровокувати поява «Маршу Нової Армії» подальший розвиток української урочистої музики?

— Як він вплине на розвиток, я не знаю. Можливо, з’являться й інші марші і вони будуть ще кращими. Але, чесно кажучи, я сумніваюсь у цьому. Цінність «Маршу Нової Армії» полягає у його здатності продемонструвати спадковість нашої міліарної історії. Автор тексту Олесь Бабій — боєць добровольчого легіону «Українські січові стрілці» у складі австрійської армії, потім — Української Галицької армії. Разом з ним служив і мій дід Іван. Думаю, він точно був знайомий з Олесем Бабієм, бо вони знаходилися в одній міліарній структурі.

Яким чином у мене виникла ідея створити «Марш Нової Армії», я раціонально пояснити не можу. Я знав про свого діда, про його спільну службу з Олесем Бабієм і про вірш «Зродилися великої години». Але цей текст, чесно кажучи, мені ніколи не подобався.

— Через його песимістичні настрої?

— Так, цей вірш песимістичний та архаїчний. Його, неначе псалми у церкві, співають у мінорному ладі.

— Але мелодія після обробки Олега Скрипки набула більш урочистого характеру.

— Вона стала більш ритмічною, але музична тема лишилася. Саме в цьому можна спостерігати і позитивну якість обробки. Марш дає музичну спадковість, він не став чужорідним. Звісно, його могли б зробити у стилі «Рамштайну», або репу, але це недоречно, бо він — український. У ньому присутні наші етнічні мотиви, наша незапозичена від інших країн, мелодика. Звичайно, текст ніс у собі деструктивні речі. Такі як, наприклад, ця показова фраза: «веде нас в бій борців упавших слава». Але її у новому варіанті немає.

— На мою думку, ця фраза програмує на смерть.

— Так, і вона не відповідає дійсності. Є багато живих героїв. Нас веде в бій не тільки борців упавших слава, але і тих, що померли своєю смертю. Вживаючи ту фразу, ми обмежуємо коло наших героїв і програмуємо себе на загибель. Це неправильно. Нам потрібні і успішні приклади людей, які перемогли ворога, при цьому залишилися живими, а після природної смерті на їх могилах пили чарки вина.

Ми створили марш, що програмуватиме наше військо на перемогу. Тому, я вважаю його таким собі програмовим документом. Якщо люди часто повторюють одні й ті ж самі слова як мантру, ще й маршуватимуть під них у військових частинах — це сприятиме їх успіху.

— Розкажіть історію написання маршу. Ви сказали, що не можете знайти раціонального пояснення виникнення ідеї його створення. Це був інсайд?

— У мене часто запитають: «звідки виникла ідея?», і я таки знайшов пояснення. Навесні 2014 року у військових була повна моральна розгубленість. Їм крім гімну України співати було майже нічого. Я побачив потребу у новій музиці і згадав вірш «Зродилися великої години». Мене ніби осінило, і я взяв переробляти текст. Зробив кілька варіантів і їх роздрукував. Потім я пішов у кафе на зустріч з Андрієм Денисенком. Тоді він був ще звичайним активістом. Кажу: «Андрюхро, у мене виникла ідея. Ось текст, тут один позитив. Весь негатив, який програмує на поразку, я спробував прибрати. Якби з нього зробити марш…». Він мою ідею підтримав. Вважайте, з моменту нашої зустрічі у кав’ярні і зародилася ідея маршу. Від тоді, ми почали думати над тим, хто б зробив гідну музичну обробку мелодії.

Потім я організовував виступи музикантів на передовій і познайомився з Олегом Скрипкою. Під час нашого спілкування, він вирішив взятися за музику. Коли Олег Скрипка завершив свою роботи, на порядок денний постали організаційні питання. Наш товариш — тодішній боєць 25-ї бригади Арислав Пастернак об’єднав музикантів, які брали участь у доробці маршу та записі кліпу. Серед них: Тарас Чубай, Тарас Компаніченко, Сашко Положинський, Сергій Василюк, Фома, Іван Леньо, Фагот та інші. Аби все відбулося красиво, на зйомки запросили почесну варту президентського полку. Таким чином з’явився кліп. Оренда залів, об’єднання виконавців і налагодження співпраці з військовими структурами — це також велика робота.

Ми провели презентацію кліпу для міністра оборони, організували прес-конференцію для журналістів і отримали шквал позитивних відгуків. За місяць ролик на «YouTube» набрав більше мільйону переглядів. Його визнали і в міністерстві оборони, і в Генеральному штабі і в інших військових структурах. Зараз під мелодію пісні марширують хлопці у військових училищах. Вона отримала свою легалізацію і стала популярною.

— Чи можливе вдосконалення «Маршу Нової Армії»?

— Візитною його карткою ми вважаємо кліп і далі марш доопрацьовувати не будемо. Така подія, як «Марш Нової Армії» має і локальновійськовий і загальноукраїнський масштаби. Вона є важливою для всієї держави. На мою думку, завдяки творчому таланту Олега Скрипки та організаційним зусиллям Андрія Денисенка, цей марш вже відбувся і стане маршем успішної й міцної Армії України. Можливо, він лунатиме більше ста років, як це, наприклад, відбувається із козацьким маршем. Бо якщо пісня вдала — вона жива.

Ірина Сатарова