Сергій Дацюк: без стратегії Україна буде аграрною державою
З точки зору Європи, в України є чітка функція, і Захід нам її постійно нав’язує. Тому, якщо ми не здатні самостійно приймати рішення, нам доводиться погоджувати на те, що нам диктують, інколи виконуючи ці вимоги за гроші.
Вітчизняні політики та ЗМІ продовжують обговорювати «План Маршалла» для України. Мова йде про програму, яка нібито спрямована на підтримку реформ в нашій державі. Однак за даними Вікіпедії, існує щонайменше п’ять документів з такою назвою. Усі вони авторства іноземців: європейських політиків, науковців та журналістів. Що можуть принести подібні плани для України i-ua.tv запитав у авторитетних експертів. Серед них і філософ Сергій Дацюк.
— Що собою являє план Маршала?
— План Маршалла передбачає введення зовнішнього управління, або погодження внутрішнього правлячого класу на проведення реформ під його контролем. Була вже ситуація, коли Україна отримала безвізовий режим в обмін на прийняття пакету певних реформ. Але і це не відповідає плану Маршалла. Він полягає у запровадженні зовнішнього управління, якщо влада не здатна впоратися з ситуацією в середині країни. Виходить, нам треба поставити на високі посади інших людей? Правда, ті які зараз знаходяться при владі і так не можуть продемонстрували ефективне керування державою. Вони намагалися, але в них нічого не вийшло.
— Наскільки мені відомо, план Маршалла для післявоєнної Європи передбачав індустріалізацію, розвиток науки, освіти і високі заробітні плати.
— Ага, і так далі, і тому подібне. Питання тільки в тому, чи ми це робитимемо під тиском Заходу, або це відбуватиметься під безпосереднім його управлінням. Поки ми не дамо відповідь на дане питання, жоден план Маршалла не спрацює. І друге, що я сказав: наша влада продемонструвала неспроможність на ефективне управління державою.
— Чому словосполучення «план Маршалла» є таким популярним, коли йде мова про різні програми з порятунку України?
— Який би б добрий план не написали, він не допоможе, якщо не буде людей, здатних його втілити в життя.
— А можливо нам варто перестати сподіватися на іноземців і навчитися писати програми самостійно?
— Питання ж полягає не в тому, що в нас немає своїх планів. Їх у нас десятки, чи навіть сотні. Питання в тому, що у нас відсутні люди, здатні їх здійснювати. Ми діємо тільки під тиском МВФ. У цьому й полягає наша українська проблема. Дали мільярд — виконали певні умови. Але це ж не дотримання стратегії. Такі дії радше нагадують дресирування мавпочок.
— Якщо повертатися до того, що прописано у так званих «планах Маршалла» для порятунку України, то наша держава має стати сировинним придатком Європи.
— З точки зору Європи, в України є чітка функція, і Захід нам її постійно нав’язує. Тому, якщо ми не здатні самостійно приймати рішення, нам доводиться погоджувати на те, що нам диктують, інколи виконуючи ці вимоги за гроші. Якщо у нас немає стратегії, ми дійсно будемо аграрною державою. А чому ні? Бо за статус індустріальної треба ще поборотися, я вже не кажу про постіндустріальну.
— Який зараз світовий порядок у тренді? Чи узгоджується він із так званими «планами Маршалла» для України?
— Питання не у світовому порядку. Питання в тому, що ми перед собою поставили завдання євроінтеграції. У Європи є певні правили і вимоги до нас, які вона нам пропонує у подібних програмах. Зараз їх називають «планами Маршалла». Хоча, вони не мають нічого спільного з однойменним документом розробленим для післявоєнної Європи. Останній передбачає зовнішнє управління, заборону на мілітаризацію і надання грошей під певні програми. Це все чіткі норми. У нас вони не спрацюють. В Україні неспроможні взяти якийсь план і виконувати його як стратегію протягом певного періоду. Якби ми були здатні на щось подібне, нам би б такі програми з такою наполегливістю не пропонували б.
Якби ми були здатні осмислити світовий порядок, то побачили би проблеми в Європі, відмовилися від її пропозицій і, можливо, навіть від Угоди про асоціацію з ЄС. Але це можливо тільки за умови існування суб’єктної позиції і стратегічного мислення. Однак ми цього всього, на жаль, не маємо. Тому, для нас світовий порядок не має жодного значення. Європа все одно буде тиснути і наполягати на своїх пропозиціях. А ми, виконуючи її вимоги, братимемо на себе фінансові борги.
Підготувала Ірина Сатарова