Ерфан Кудусов: кримські татари залишилися на окупованому півострові без захисту
Репресії запроваджуються з метою витіснення кримських татар з їхньої Батьківщини. У першу чергу, мова йде про нелояльних до окупантів людей.
Російські окупанти продовжують свої репресії проти кримських татар. 18 червня затримали мешканку міста Старий Крим Назіфе Сейтумерову. Це відбулося після обшуку у будинку її батька Юнуса Сейтумерова. Чоловіка та його доньку забрали у Сімферополь. На жаль, подібні каральні акції російських силовиків вже стали традицією. Про те, що має на меті окупаційна влада, запроваджуючи таку політику до корінного народу півострову, i-ua.tv розповів кримськотатарський активіст Ерфан Кудусов.
— На скільки мені відомо, заарештували саме доньку, а батько поїхав з нею як супроводжуюча особа, — говорить Ерфан Кудусов. — Це вже другий випадок за останні дні, коли затримали жінку. Раніше заарештовували тільки чоловіків. Зазвичай, у поле зору кремлівських спецслужб потрапляли віруючі люди, які раз на тиждень ходять до мечеті. Але як ми бачимо, спектр застосування репресій вже поширився і на жінок, в тому числі, і молодих дівчат.
— Чим їм не вгодила дівчина?
— Напевно вона — член родини віруючого мусульманина. Або, скажімо, вона могла написати пост на «Facebook», який не сподобався кремлівським спецслужбам. Чесно кажучи, зараз щось гадати складно. Як правило, репресії застосовуються до людей, які спецслужбам здаються чимось підозрілими.
— На жаль, затримання та арешти кримських татар стали сумною тенденцією. Якщо вони відбуваються не раз на тиждень, то принаймні стабільно раз на місяць. Чим Україна може допомогти кримським татарам, які живуть на окупованому півострові?
— Потрібно публічно говорити про такі факти, звертатися до західних партнерів, робити заяви на рівні міністерства закордонних справ, відправляти протести до Російської Федерації. Також не погано б було надавати фінансову та моральну підтримку людям, які постраждали від репресій Кремля. Їм варто допомагати з оформленням документів і організацією виїзду з окупованих територій. Але нічого з цього переліку українська влада, на жаль, не робить.
Умовно кажучи, на сьогоднішній день на теренах окупованого Криму затримали близько 70 українців. Левова частка з них — кримські татари. Зараз понад 100 дітей ростуть без своїх татусів. Поки батьки знаходяться під арештом, вихованням малечі займаються мами, бабусі та дідусі. Українська влада могла б створити структуру для організації підтримки родин політв’язнів, а Верховна Рада прийняти відповідний закон. Але держава досі не підключилася до надання допомоги. Це роблять хіба, що волонтери, або самі кримські татари.
Також нам хотілося, щоб міністерство закордонних справ швидше реагувало на порушення прав нашого народу. На кожен факт затримань кримських татар, Україна має здійснювати відповідні міри. Я маю на увазі затримання російських агентів впливу. Фактично, кримські татари залишилися на окупованому півострові без захисту. На допомогу репресованим приходять, хіба що, сусіди, друзі та родичі. Але вони не можуть завадити обшукам, затриманням та іншим протиправним заходам.
— Чи можна казати, що репресії в Криму спрямовані, в першу чергу, на кримських татар?
— Так, видно, що вони вибіркові. Репресії запроваджуються з метою витіснення кримських татар з їхньої Батьківщини. У першу чергу, мова йде про нелояльних до окупантів людей. На мою думку, Україна могла б і зобов’язана діяти активніше. Особливо, мова йде про державні органи. Але поки ми цього не бачимо. На жаль, допомога, яку ми отримуємо — це тільки самоорганізація кримськотатарського населення і тамтешніх українців. Правда, свою руку підтримки простягає і кримськотатарська спільнота з материкової України.
— Наскільки часто затриманих людей відпускають додому?
— Буває по-різному. Хтось потрапляє в слідчий ізолятор, потім порушуються кримінальні справи — і людина залишається в СІЗО. Значно рідше буває, коли з ними проводяться профілактичні бесіди, а потім відпускають. Під час таких розмов людей залякують, тиснуть на них психологічно, а інколи навіть застосовують фізичну силу. Це робиться для того, щоб вони виїздили з півострову. Людина починає вважати своє життя на Батьківщині безперспективним та розуміє можливість арешту та ув’язнення. Бо якщо вона опиняється за ґратами, у неї не залишається жодних шансів вийти на волю, окрім хіба, що обміну. Але бути обміняними, щастить далеко не всім. Інколи люди зникають безслідно. Усе це робиться, аби кримські татари виїхали з Криму.
Ірина Сатарова
