На Дніпропетровщині УПЦ МП хоче привласнити козацьку церкву
Разом із нещодавно збудованим храмом Петра і Павла, УПЦ МП хоче собі забрати і церкву Різдва Богородиці. Те, що напівзруйновані стіни споруди пам’ятають отамана Петра Калнишевського і мають статус пам’ятки архітектури, вочевидь місцеве представництво Московського патріархату не хвилює.
УПЦ Московського патріархату має намір приватизувати старовинну церкву у Малій Петриківці. При чому вона збирається це зробити хитро: через позов до господарського суду Дніпропетровської області. Разом із нещодавно збудованим храмом Петра і Павла, УПЦ МП хоче собі забрати і церкву Різдва Богородиці. Те, що напівзруйновані стіни споруди пам’ятають отамана Петра Калнишевського і мають статус пам’ятки архітектури, вочевидь місцеве представництво Московського патріархату не хвилює. Саме тому, духовенство з МП вирішило утвердити свої права на церкви через господарський суд. Відповідачами по справі визначили Петриківську селищну раду і Дніпропетровську облдержадміністрацію, а третьою стороною стала Дніпропетровсько-Запорізька єпархія УАПЦ. Розібратися у питаннях пов’язаних із церковно-судовою суперечкою нам допоможе архімандрит Ніканор, адміністратор Дніпропетровсько-Запорізької єпархії Української автокефальної православної церкви.
— Храм Петра і Павла з’явився у Малій Петриківці завдяки зусиллям архімандрита Іова. Священик належав до УПЦ МП і вирішив, що селищу потрібна нова гарна церква, — розповідає отець Ніканор. — Іов збудував її за власні кошти та пожертви мирян. Він запросив майстрів із рідного Закарпаття та організував доставку дерева до Петриківки. Храм Петра і Павла освятили у 2016 році. Ніби все йшло добре, як би не візит єпископа Каменського та Царичанського Володимира. Владика сказав приблизно наступне: «Батюшка, вы умеете строить, возьмите село недалеко от Малой Петриковки и стройте себе церковь там. А в храм Петра и Павла мы направим другого священника. Он молодой, ему надо развиваться». До речі, Володимир родом з Луганська і не може навіть двох слів зв’язати українською.
Як ви уже зрозуміли, Іова, фактично, викинули з храму, побудованого його власними силами. Архімандриту нічого не залишалося робити окрім проситися на службу до церков своїх знайомих священиків. Але залишатися у складі УПЦ МП він все одно не хотів. Через півроку Іова прийняв наш митрополит, і він перейшов до УАПЦ. Невдовзі ми з ним вже спілкувалися і я порадив йому зареєструвати парафію автокефальної церкви у Петриківці: «Отче, вас знають, у вас є своя громада. Цих людей ніхто не попередив про зміну священика. Я вже мовчу про те, що їхньої думки не запитали взагалі. У вас є громада, реєструйте парафію УАПЦ», — розповів Ніканор.
Недовго думаючи, архімандрит Іов прийшов до селищної ради Петриківки і попросив землю на будівництво храму. Однак чиновники заперечили: «Ви збудували храм і маєте право на нього претендувати. Звісно, це називається самовільним будівництвом, але ми рекомендуємо вам поквапитися. Московський патріархат вже подав позов до господарського суду Дніпропетровської області і хоче узаконити за собою храм Петра і Павла». Неподалік від нього знаходяться руїни козацької церкви Різдва Богородиці.
— Розумієте, вони хочуть прихватизувати церкву 17 сторіччя! — обурюється архімандрит Ніканор. — Я звернувся за допомогою до представників козацьких організацій. Вони також мають сказати слово проти передачі старовинної церкви у власність ворожої держави. На захист святині активістка Анфіса Букреєва написала лист-звернення до різних гілок влади. Тепер будемо його розповсюджувати, — сказав він.
Під час розгляду справи у суді виявили одну колізію. А ні Петриківська селищна рада, а ні Дніпропетровська обласна державна адміністрація не в курсі, кому з них належить церва Різдва Богородиці. Отже, власника старовинного храму тепер має вирішити суд. У документах, які Іов отримав у Дніпропетровській ОДА, вказано, що церква є історичною будівлею та пам’яткою обласного значення. У господарському суді Дніпропетровщини вже відбулося 3 засідання з цього приводу.
— На перше слухання справи прийшов священик від УПЦ МП та його адвокатка, а з нашого боку було 15 осіб, — говорить отець Ніканор. — На друге засідання наш народ трохи злегковажив і змогло підтягнутися тільки п’ятеро активістів. А ось з боку МП зібратися група підтримки у кількості не менше 30 осіб. Вони стояли біля суду і співали молитви, хтось з них тримав портрет
Чергове засідання призначили на 16 липня. На підтримку МП знову зібрався старий добрий батальйон: літні жінки та багатодітна родина, яка тягає своїх дітей і в спеку і в холод. Їх бачили на розгляді справи щодо подій 9 травня в Дніпрі. Голова родини, його дружина, маленькі діти та бабці молилися за тітушок. Також ці люди протестували проти автокефалії української церкви біля обласної ради Дніпропетровщини. Навіть 30-градусна спека не змогла зупинити дорослих від ідеї втягнути дітей у чергову політичну акцію. Малюкам стало зле, вони хотіли пити і плакати, але їх батьки продовжували читати свої мантри. Не меншу байдужість проявляє і міська влада, бо викликаний активістами представник опікунської ради так і не приїхав на допомогу.
— Діти у них як песики на поводку — для масовки і маніпуляцій, — продовжує Ніканор. Крім того, ці люди не з Петриківки. Вони не мають жодного відношення до тамтешньої церковної громади. Третього судового засідання фактично не відбулося. Представники Московського патріархату подали прохання на відвід судді Юрія Первушина. Питання його відсторонення має розглянути колегія суддів. Та не зважаючи на перенесення розгляду справи, «батальйон» віруючих МП з дітьми спробували зайти у залу, але їх не пустили козаки. Аби уникнути сутичок, поліціянти стали між нами кордоном. Правда, більше агресії було з боку представників МП. Один з них навіть збирався вдарити хрестом активіста. Коли буде наступне судове засідання, я поки не знаю. Як тільки приймуть рішення щодо відсторонення судді, нас повідомлять листом, — сказав отець Ніканор.
Редакція i-ua.tv і далі спостерігатиме за засіданнями у господарському суді Дніпропетровщини щодо храмів Петриківки.
Ірина Сатарова
