У Дніпрі суд продовжує слухати справу про козацьку церкву
Доля старовинного собору Різдва Пресвятої Богородиці все ще знаходиться у руках Господарського суду Дніпропетровської області. 16 січня колегія суддів під керівництвом Юрія Первушина продовжила розгляд справи так званої Білої церкви
Доля старовинного собору Різдва Пресвятої Богородиці все ще знаходиться у руках Господарського суду Дніпропетровської області. 16 січня колегія суддів під керівництвом Юрія Первушина продовжила розгляд справи так званої Білої церкви. У 90-х роках стіни, які залишилися від козацького храму, силовим методом захопила УПЦ МП. До цього біля залишків собору проводили службу священики УАПЦ і, разом з тим, займалися благоустроєм території. Щоб узаконити своє право власності на старовинну церкву у Малій Петриківці, УПЦ МП звернулася з позовом до Господарського суду у Дніпропетровські області. Відповідачами по цій справі є Петриківська селищна рада та Дніпропетровська ОДА.
Московський патріархат вважає церкву своєю на підставі ксерокопії рішення Петриківською районною державною адміністрацією про передачу святині. На одному з минулих судових засідань, юридична представниця
За час судових засідань, державної установи, на балансі якої перебуває пам’ятка культури собор Різдва Пресвятої Богородиці, так і не знайшли. За словами представниці облдержадміністрації Петрушевської підтвердити, що храм є державним майном не вдалося. Однак у акті технічного стану об’єкту, надісланого з Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, за представника власника розписався голова Петриківської селищної ради. Це дає підстави вважати, що він може бути комунальним. Тим не менш немає достатніх доказів називати храм державним майном. У 70-х — 80-х роках його останнім балансоутримувачем було сільське ПТУ. Тому, ОДА вважає церкву нічийним об’єктом. Таким, що не має власника, або власник якого невідомий.
УПЦ МП вважає, що і далі має право розпоряджатися старовинною церквою, оскільки, заволоділи нею «доброчесним» шляхом. Однак до їх «доброчесності» є певні питання. Зокрема, відомо, що УПЦ МП отримала собор Різдва Пресвятої Богородиці, витіснивши звідти УАПЦ.
— Категорія добросовісності не дає права порушувати закон, — говорить Максим Карманнік. — Обов'язком суду є захист законних прав та інтересів сторін. Коли позивач говорить, що заволодів майном добросовісно, просить суд захистити його права і визнати його право власності, ми маємо розуміти, що позивач не порушив законодавства, — зазначив він.
На думку представниці прокуратури Євгенії Спиридонової, релігійна громада УПЦ МП взялася за узаконення майна надто пізно. Такою можливістю вона б мала скористатися ще у 1997 році. Крім того, прокуратура просить суд не задовольняти позов Московського патріархату.
Наступне засідання Юрій Первушин призначив на 11:30 на 25 січня. Суд має перейти до дослідження доказів.