У Дніпрі суд продовжує слухати справу про козацьку церкву

Доля старовинного собору Різдва Пресвятої Богородиці все ще знаходиться у руках Господарського суду Дніпропетровської області. 16 січня колегія суддів під керівництвом Юрія Первушина продовжила розгляд справи так званої Білої церкви

У Дніпрі суд продовжує слухати справу про козацьку церкву

Доля старовинного собору Різдва Пресвятої Богородиці все ще знаходиться у руках Господарського суду Дніпропетровської області. 16 січня колегія суддів під керівництвом Юрія Первушина продовжила розгляд справи так званої Білої церкви. У 90-х роках стіни, які залишилися від козацького храму, силовим методом захопила УПЦ МП. До цього біля залишків собору проводили службу священики УАПЦ і, разом з тим, займалися благоустроєм території. Щоб узаконити своє право власності на старовинну церкву у Малій Петриківці, УПЦ МП звернулася з позовом до Господарського суду у Дніпропетровські області. Відповідачами по цій справі є Петриківська селищна рада та Дніпропетровська ОДА.

Московський патріархат вважає церкву своєю на підставі ксерокопії рішення Петриківською районною державною адміністрацією про передачу святині. На одному з минулих судових засідань, юридична представниця УПЦ М П Юлія Литвин надати оригінал рішення чиновників так і не змогла. Однак подібні розпорядження — по за межами компетенції райдержадміністрацій. Відповідно до Закону України «Про захист культурної спадщини», їх мають ухвалювати тільки обласні ради на підставі дозволу від міністерства культури. Але мінкульт дозволу на передачу Білої церкви не надавав. Таку відповідь з відомства отримала прокурорка Летяк та юридичний представник Петриківської селищної ради Максим Карманнік.

За час судових засідань, державної установи, на балансі якої перебуває пам’ятка культури собор Різдва Пресвятої Богородиці, так і не знайшли. За словами представниці облдержадміністрації Петрушевської підтвердити, що храм є державним майном не вдалося. Однак у акті технічного стану об’єкту, надісланого з Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, за представника власника розписався голова Петриківської селищної ради. Це дає підстави вважати, що він може бути комунальним. Тим не менш немає достатніх доказів називати храм державним майном. У 70-х — 80-х роках його останнім балансоутримувачем було сільське ПТУ. Тому, ОДА вважає церкву нічийним об’єктом. Таким, що не має власника, або власник якого невідомий.

УПЦ МП вважає, що і далі має право розпоряджатися старовинною церквою, оскільки, заволоділи нею «доброчесним» шляхом. Однак до їх «доброчесності» є певні питання. Зокрема, відомо, що УПЦ МП отримала собор Різдва Пресвятої Богородиці, витіснивши звідти УАПЦ.

— Категорія добросовісності не дає права порушувати закон, — говорить Максим Карманнік. — Обов'язком суду є захист законних прав та інтересів сторін. Коли позивач говорить, що заволодів майном добросовісно, просить суд захистити його права і визнати його право власності, ми маємо розуміти, що позивач не порушив законодавства, — зазначив він.

На думку представниці прокуратури Євгенії Спиридонової, релігійна громада УПЦ МП взялася за узаконення майна надто пізно. Такою можливістю вона б мала скористатися ще у 1997 році. Крім того, прокуратура просить суд не задовольняти позов Московського патріархату.

Наступне засідання Юрій Первушин призначив на 11:30 на 25 січня. Суд має перейти до дослідження доказів.