Микола Голомша: ми зіткнулися з дуалізмом влади

Фактично, мова йде про ради і адміністрації. Останні не мають під собою твердої основи. У нас відсутній закон про адміністрацію президента. По суті, вона знаходиться по за законодавчим полем і її діяльність не є регламентованою. Тому, існуючі утворення слугують розділенню влад в Україні і сіють конфліктні ситуації по всіх її областях. Відповідно, такий дуалізм гальмує розвиток регіонів. Саме тому, на мою думку, ми і маємо недосконалу політичну систему.

За Конституцією Україна є демократичною державою. Але складається враження, що ця частина першої статті Основного Закону поки існує лише в теорії. Фактично, всю повноту влади в Україні мають олігархи та їх бізнес-групи. Вони, через свої ЗМІ, нав’язують українцям вигідних для себе політиків. Останні, добравшись до влади, виконують не волю народу, а забаганки своїх багатих покровителів. То може в Україні щось не так з демократією? Принаймні, з її представницькою моделлю? Про це i-ua.tv поспілкувався з лідером партії «Патріот» Миколою Голомшою.

— На Вашу думку, чи існує представницька демократія в Україні?

— В Україні представницька демократія відсутня. Фактично, мова йде про ради і адміністрації. Останні не мають під собою твердої основи. У нас відсутній закон про адміністрацію президента. По суті, вона знаходиться по за законодавчим полем і її діяльність не є регламентованою. Тому, існуючі утворення слугують розділенню влад в Україні і сіють конфліктні ситуації по всіх її областях. Відповідно, такий дуалізм гальмує розвиток регіонів. Саме тому, на мою думку, ми і маємо недосконалу політичну систему.

— Що не так з політичною системою України?

— Нам слід позбутися колективної безвідповідальності, породженої парламентсько-президентською формою правління. Ми маємо перейти до президентсько-парламентської. Втім, відповідальність повинна стати персоніфікованою, а повноваження закріпленими. Посаду прем’єр-міністра необхідно скасувати. Замість нього, виконавчу гілку влади має очолити президент. Він нестиме за її роботу повну відповідальність, яку розділить з Верховною Радою. Бо тільки парламент має повноваження відправляти уряд у відставку. Звісно, що президент відповідатиме також і за невиконання поставлених завдань перед Кабміном, і за ігнор своєї передвиборчої програми. Тому, вдосконалення політичної системи дозволить отримати країні зовсім інший управлінський менеджмент. Він буде відповідальним і конструктивним. Він більше не базуватиметься на відданості, а зробить акцент на професіоналізм. Сьогодні на жаль, високі посади отримують люди, віддані топ-політикам. Хоча їх професійні та моральні якості залишають бажати кращого.

— А якщо вирішувати всі важливі питання на майданах та народних віче?

— Ми маємо послуговуватися цивілізованими методами. Майдан — це вже крайність. До нього треба вдаватися, коли чаша народного терпіння переповнена. У новітню добу української історії майдани переростають у протистояння влади та народу. Аби до нього не дійшло, потрібно використовувати цивілізаційні способи і форми контролю. І вони існують.

Зараз працює ініціатива громадянського суспільства над вдосконаленням форми громадянського трибуналу. Він має стати однією з форм контролю за органами влади. Коли ініціатива буде доопрацьована, ми її зможемо презентувати перед українцями. Також, громадянське суспільство повинно впливати на посадовців, які давали присягу народові, але її не виконують.

— Як має працювати інститут громадськості?

— Нам потрібно на основі Конституції, законів і цінностей підняти рівень впливу громадянського суспільства на органи влади. Мова йде про створення контролю за виконавчою владою. Вся законодавча база вже існує. Потрібна тільки правильна ініціатива, і вона вже активно напрацьовується патріотами. Ми зараз розробляємо громадські інститути, які мають за мету контроль органів влади. Думаю, такий прямий контроль буде в рамках Конституції і законів. Бо влада дуже часто підловлює громадських активістів на порушеннях і дуже жорстко реагує, подавлюючи їх ініціативи. Тому, заради зміцнення демократичних позицій, ми маємо розбудовувати інститути громадянського суспільства і механізми його контролю за владою.