День Вілкула у Дніпрі

— Слава Україні! — лунає з невеличкого мітингу націоналістів.

— Фашизм не пройдет! Спасибо деду за Победу! — вигукує жіночка віком 55 +, із колони, оздобленої кульками та синіми прапорами.

— Да какая Победа? У вас на флагах один Вилкул. У него что, сегодня день рождения? Прям день Вилкула какой-то — обурюється молода чорноволоса жінка зі сторони націоналістів. Відповіді вона не дочекалася. Якщо, звісно, не рахувати затаскане проросійське гасло «Фашизм не пройдет!». Націоналісти залишилися стояти і тримати плакати із написами у стилі «9.5.45 Перемога Колими над Бухенвальдом» та «Вермахт за Рейх! Червоні — за Совок! УПА — за Україну», а колона з синіми стягами продовжила свій рух до монументу Слави.

***

Ранок 9 травня привітав Дніпро рясним дощем. Але непогода не завадила всім охочим взяти участь у так званому «Марші миру». Тим паче, допомогли дощовики та паросольки. Захід у Дніпрі проходить вже кілька років поспіль і за традицією перетворився на піар-акцію одіозного нардепа-опоблоківця Олександра Вілкула.

Близько 9:30, бажаючі пройтися колоною до монумента Слави зібралися біля пам’ятника генералу Пушкіну, прозваному в народі танком. Люди з’їжджалися на мітинг делегаціями з районів Дніпра і населених пунктів області. Кожна групу очолював куратор.

«Марш миру» у патріотично налаштованих дніпровців асоціюється з повітряними кульками блакитно-синіх відтінків. Вони кілька років поспіль стають символом заходу. Якщо охопити колону панорамним поглядом, здається, що кульок більше, ніж учасників акції. Після завершення ходи, їх разом з весняними квітами залишають біля монумента Слави, кладуть на газони, або безцеремонно відправляють на смітник. Через таку кількість кульок, Олександр Вілкул отримав кумедне прізвисько Шурік Блакитний Шарік. Цього року, дизайнери, мабуть заради зменшення градусу напруги, вирішили зробити символ «Маршу миру» у кольорах державного прапору України.

Тим не менш, без креативу по-вілкулівськи не обійшлося. Ноухау цьогорічного «Маршу миру» став картонний смугастий «голуб». Дуже схожий на стрічку-колорадку. Дизайнери трішки поекспериментували над кольоровою гамою, замінивши чорний на темно-синій. Втім, все, що не заборонено законом - дозволено. Тому реінкарнована у паперового голуба колорадка не викликала у правоохоронців жодних питань. До речі, зі смугастим птахом вирішили вчинити так само, як і з портретами «дідів». Посадити на палку. Ми жодним чином не хочемо образити пам’ять померлих ветеранів і загиблих під час Другої світової війни бійців. Навпаки, ми проти того, щоб політики використовували їх імена для власної вигоди. Тим паче, що частина учасників «Маршу миру» до бійців, які дивилися з фотографій, не мала жодного відношення. Люди отримали готові портрети на палицях від організаторів акції.

Мабуть, аби нагадати дніпровцям, хто господар мітингу, його учасники тримали прапори із написом «Вілкул 2019». Дочекавшись свого кумира, під супровід барабанів та оркестру колона рушила до монументу Слави.

Неподалік від меморіалу з червоно-чорними прапорами і плакатами стояли патріотично налаштовані мешканці Дніпра: представники «Української добровольчої армії», «Правого сектору», ветерани АТО та громадські активісти. Вони — не більше двадцять з гаком осіб знаходилися за кордоном поліції. На щастя, всі сутички між учасниками «Маршу миру» та патріотами звелися до словесних перепалок. Щоправда, коли націоналісти почали вигукувати «Вілкул **йло!», один з поліціянтів попросив їх не чинити провокацій. Натомість, правоохоронці не зробили жодних зауважень учасникам «Маршу миру» за їх вигуки «Фашизм не пройдет!»

Не виключно, що сутичок вдалося уникнути завдяки неучасті в акції голови «Союзу офіцерів» і улюбленця ностальгуючих за «совком» бабусь Віктора Марченка. Саме він у березні 2014 року повісив триколор над міськрадою Дніпра. На попередніх «Маршах миру» Марченко виголошував шовіністичні промови і був організатором провокацій. Завдяки таким як він, 9 травня асоціюється в багатьох патріотів України не стільки із звитягою бійців Другої світової, скільки із ватними шабашами та «рускомирівською» пропагандою. Але цьому потрібно покласти край. Дуже хочеться сподіватися, що наступне 9 травня у Дніпрі відбудеться без Олександра Вілкула. Думаю, монумент Слави - ненайкраще місце для піар-акцій, блакитних кульок та політичних прапорів.