Боротьба з народом України або Що насправді об’єднує народних депутатів?

Пеню за житлово-комунальні послуги де-факто ухвалили всі депутати, а мовчазна згода профспілок і громадських організацій дає владі можливість розгорнути новий фронт боротьби з власним народом.

Ідея запровадження інституту пені виникла давно, ще не в парламенті цього скликання. Але абсолютно всі парламенти не наважувалися ввести в дію цю норму. Лячно було. Тому завжди все закінчувалося запровадженням мораторію на запровадженні пені на ЖКП. Саме так в далекому 1996 році з’явився Закон України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги».

«У зв’язку з невиконанням державою зобов’язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат
населенню тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги», — говорилось у статті 1 цього Закону.

Першим, хто вирішив змінити такий стан речей, був Янукович. Саме в грудні 2010 року він підписує Закон, за яким вищевказаний Закон 1996-го року втрачає свою чинність, а пеня має нараховуватися з 1 січня 2011 року.

Борги з виплати заробітної плати продовжують існувати, ніхто їх не гасить, але це не зупиняє Януковича і його оточення в своєму наступі на права людей.

Відповідно до п.п. 10 п. 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який діяв на той час, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач має сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Тобто виникла така ситуація, коли пеня є, але її розмір не визначений.

Таким чином, щоб не сплачувати пеню, громадянам єдине, що залишалося, не укладати договори, оскільки такої норми закону, яка б встановлювала розмір пені, не існувало. Тобто злочинна влада Януковича обрала повзучий спосіб запровадження пені — через укладання споживачами договорів. Розрахунок був простий — народ у нас договорів не читає, підписує все не дивлячись. Тож з того часу і почалася кампанія, спрямована на підписання нових договорів. І вже під час неї спритні працівники житлово-комунальної сфери могли прописати цифри пені. Але багато хто ті договори не підписав, у т.ч. і через цю норму про пеню.

І така ситуація діяла без малого більше 8 років, до 1 травня 2019 року. Бо саме цього дня набрав чинності новий Закон про житлово-комунальні послуги, хоча в перехідних положеннях Закону написано, що та сама злощасна норма про пеню набуває чинності з 1 січня 2019 року. І тут починається найцікавіше. З 1січня 2019 року набуває чинності й наступний абзац цього законодавчого акту: «У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.»

А от другий абзац «Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.» набув чинності лише з 1 травня 2019 року. І тепер не зовсім зрозуміло, пеню почнуть обраховувати з 21 травня, коли закінчується граничний термін на весь період, починаючи з 1 січня 2019 року, чи тільки за травень 2019 року. Якщо з січня поточного року, то люди отримають нові суми боргів уже з пенею і будуть просто шоковані новим витком «турботи» про пересічного українця.

До речі, цікава й сама історія цього закону. Його розробку почали ще у 2015 році і працювали над ним аж до 2017-го, коли врешті-решт насмілилися ухвалити. Ось так проходив його розгляд:

Проте у питанні пені депутати були одностайні, за ці два роки ідея запровадження цієї норми не була переглянута. Більш того, в одному з обґрунтувань говорилось про необхідність посилення фінансової дисципліни населення.

Ось як виглядає вже чинна норма про пеню:

«Стаття 26. Відповідальність за неналежне виконання договору

1. У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином."

Ми маємо розуміти, що такий малий граничний розмір пені встановлено тимчасово, для перевірки реакції населення. Якщо населення проковтне, то завтра буде і 0,1% і навіть 1%. Ці «народні обранці» не зупиняться ні перед чим.

Наявності лише цієї норми в законопроекті було б цілком достатньою для будь-якого адекватного і нормального депутата найбіднішої країни Європи, щоб проголосувати «ПРОТИ» цього законопроекту.

Тепер давайте подивимося хто є автором цього антинародного, фактично геноцидного законопроекту, в якому ми проаналізували ЛИШЕ одну норму — про пеню.

Бабак Альона Валеріївна, (Самопоміч);

Андрієвський Дмитро Йосипович (БПП);

Сабашук Петро Павлович (БПП);

Кодола Олександр Михайлович; (Народний фронт);

Сташук Віталій Филимонович; (Народний фронт);

Ревега Олександр Васильович (БПП);

Скуратовський Сергій Іванович (Фракція радикалів Ляшка);

Гальченко Андрій Володимирович (Опоблок);

Шинькович Андрій Васильович (БПП).

Отже, готували цей антисоціальний наступ на народ представники майже всіх фракцій. А як же за нього голосували депутати? Може, хоч тут картина виглядала по-іншому? Скільки ж насправді НАРОДНИХ депутатів представляють народ України? Скільки сміливих і чесних борців проти свавілля влади проголосували ПРОТИ цього ганебного законопроекту?

Не повірите — Нуль!!! Жоден з депутатів не проголосував проти цього відверто антинародного законопроекту.

«За — 262. Проти — 0. Утрималися — 20. Не голосували — 65. Всього -347». А ще 103 депутати під час розгляду такого важливого законопроекту взагалі десь гуляли.

Може, автори законопроекту та депутати не усвідомлювали соціальні наслідки від його ухвалення? Аж ніяк: в рішенні профільного комітету парламенту, за підписом одного з авторів ганебного законопроекту пана Андрієвського, записано, що «з огляду на актуальність та соціальну значущість законопроекту, з прийняттям якого відбудеться вдосконалення законодавчого регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг, Комітет на своєму засіданні 9 грудня 2015 року прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу доопрацьований проект Закону України про житлово-комунальні послуги».

Отже, вони все чудово усвідомлювали!

Якщо проаналізувати як голосували фракції, то можна сказати про повну одностайність здавалося б антагоністичних політсил. Майже всі фракції проголосували «ЗА». Єдина фракція, яка не дала жодного голосу «ЗА» була «Батьківщина». Але водночас вона не дала жодного голосу й «ПРОТИ». Що стримувало її виступити проти антисоціального законопроекту? Маючи такого висококваліфікованого консультанта як Олексій Кучеренко, який активно виступає з усіх екранів проти нинішньої тарифної політики в сфері ЖКГ, хіба не логічно було б виступити проти цього законопроекту й продемонструвати всій країні свою чітку позицію? Бо так позиція неголосування чи утримання виглядає як пасивне голосування «ЗА», ніж «ПРОТИ». Та й було у «Батьківщини» вдосталь часу, щоб виробити свою позицію з цього приводу. Аж цілих два роки!

З позафракційних депутатів, які активно позиціонують себе борцями за народ, «ЗА» стягнення з народу пені проголосували наступні депутати: Парубій, Тарута, Парасюк, Сироїд, Геращенко, Береза, Литвин. Читаючи їхні патріотичні, сповнені любові до народу пости в соцмережах, не забувайте про це!

Окремо пройдемося по інших борцях за права народу. Голосували «ЗА» Бойко, Ляшко, Каплін (куди дивилася Федерація профспілок України, від імені якої він «захищає» трудящих?), відомий козак Гаврилюк, правдолюбець Найєм. Навіть екс-міністр соціальної політики, який за логікою має знати, як важко жити нашому народу, пан Папієв, теж проголосував «ЗА». Свободівець Іллєнко був чомусь відсутній. А от богобоязливий Новинський народу не боїться зовсім, бо проголосував «ЗА». Та й дружина Луценка теж мабуть вже забула, як апелювала до народу, коли треба було чоловіка звільнити з Менської колонії? Як став її чоловік генпрокурором, то вона швиденько поперла проти народу, голосуючи теж «ЗА».

Цікаво, що «ЗА» проголосував і депутат Герега, якого вважають власником торговельної мережі «Епіцентр». Ну що тут такого, скажете ви. А те, що серед розробників законопроекту ви побачите депутата Шиньковича, який до свого обрання депутатом працював на високій посаді в цій мережі. Це я веду до того, що в нормальних країнах вже було б оголошено бойкот торговельній мережі «Епіцентр». А працівники «Епіцентру» оголосили б страйк, як мінімум.

Серед кандидатів в президенти на виборах було багато депутатів, у т.ч. борців за права народу. Як же ж вони проголосували?

Богомолець — «ЗА»

Бондар — «ЗА»

Бойко — «ЗА»

Порошенко — «ЗА» як президент, оскільки не наклав вето

Вілкул — «відсутній»

Деревянко — «утримався»

Купрій — «не голосував»

Корнацький — «відсутній»

Кривенко — «відсутній»

Тимошенко Юлія — «відсутня»

Тимошенко Юрій — «ЗА»

Шевченко (УКРОП) — «не голосував».

Ну ще Самопоміч проголосувала «ЗА», тож можна передати привіт і пану Гриценко.

Ніхто з них не виступив рішуче ПРОТИ цього ганебного антинародного законопроекту. Дивно, чи не так? Якась підозріла єдність в їхніх лавах. Як у студіях, то ляпаси дають, ледве не чуби смикають один одному в боротьбі «за народ». А як до справи доходить, мовчать як риби і бояться проявити свою чітку позицію в інтересах цього ж народу. Коли мова йде про боротьбу з агресором, то навіть тут єдності немає, а коли про боротьбу з власним народом, — небачена єдність і одностайність.

Справжнім знущанням над людьми й здоровим глуздом є слова Парубія після голосування: «Рішення прийнято. Закон прийнятий. Вітаю Бабак Олену Валеріївну за титанічну роботу. Вітаю Прем’єр-міністра, весь зал і УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН. Дякую, колеги».

Цей антинародний закон, без перебільшення, по своєму значенню стоїть в одному рядку з антинародними і злочинними «законами 16 січня».

Але ж чому, попри те, що про цей закон тільки лінивий не писав, жоден політик не висловився жорстко проти нього. Чи є такі наївні, які думають, що запровадження пені якось допоможе врегулювати питання величезної заборгованості з оплати за ЖКП?

На початок 2018 року борги по сплаті за житлово-комунальні послуги складали 32,3 млрд грн. Протягом року заборгованість зросла на 23,3 млрд грн.

Лише за грудень 2018 року борг за комунальні послуги збільшився на 7.9 млрд грн, а у листопаді на — 8.5 млрд грн. Тобто за два останніх місяці року борги склали дві третини від річного рівня заборгованості. І це при тому, що за даними Держстату за 2018 рік рівень оплати населенням за житлово-комунальні послуги склав 80,6%. А після запровадження пені ці цифри боргів лише зростуть, бо люди і так останнє віддають. А ті, хто не платив, не будуть платити й пеню.

Зверніть увагу, що ці «народні обранці» (а я просто не можу в даному випадку вжити це словосполучення без лапок), не запропонували в порядку законодавчої ініціативи законопроекти про гідну оплату праці, про встановлення європейського рівня зарплати, про встановлення європейського рівня якості надання комунальних послуг, про встановлення фактичного прожиткового мінімуму замість геноцидного формального, про порядок обрахування фактичного прожиткового мінімуму. Вони вважають нормальним, що з 1 липня 2019 року розмір прожиткового мінімуму складе 1936 грн. У той же час фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах березня 2019 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 3 586 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів — 4 117 грн), для дітей віком до 6 років — 3 382 грн, для дітей віком від 6 до 18 років — 4 150 грн, для працездатних осіб — 3 710 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів — 4 609 грн), для осіб, які втратили працездатність, — 3 044 гривні. Це за даними Мінсоцполітики, які він обраховує на підставі фактично геноцидної постанови Уряду «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення». Щоправда при цьому вказує, що «Одночасно зазначаємо, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2018, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 та постановою Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 826/3639/17 постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 780 визнана нечинною». Воно і не дивно, адже там пропонується, до прикладу, носити одні джинси три роки (де ви джинси такої якості купите за такі гроші?), для непрацездатних чоловіків — одні труси на шість місяців, ну і 5 пар шкарпеток на рік. Мабуть виробники шкарпеток навчилися їх робити незношуваними. Ну і два леза на рік для бритви. Це так чинуші визначили мінімум. У той час як провідний виробник лез для гоління називає інші цифри — мінімум 12! То на чому економити, щоб придбати інші 10 лез? На їжі? Чи без трусів і шкарпеток ходити? А рівень харчування пропонується такий, щоб швидше люди помирали. І це тоді, коли за 2018 рік дохід 14 мільйонів українців став меншим, ніж прожитковий мінімум, а 33,9% громадян України живуть за межею бідності. Про яку пеню можна тут говорити? І це лише дані Держстату, а вони завжди неточні і викривлюють справжню, набагато гіршу картину.

Варто зазначити, що дата набрання чинності Закону була ймовірно обрана не випадково. Період виборів та інаугурації, коли увага людей прикута до цих подій, коли люди очікують реальних змін на краще в своїй країні. Символічно і те, що закон набрав чинності з 1 травня, в День праці. По суті, це головний день для профспілок. Закон про профспілки зокрема визначає, що профспілки, їх об’єднання відповідно до своїх статутів (положень) беруть участь у розробленні державної житлової політики, здійсненні заходів, спрямованих на розвиток житлового будівництва, поліпшення використання та забезпечення збереження житлового фонду, у захисті економічних та соціальних прав громадян, пов’язаних з одержанням, утриманням і збереженням житла.

Але мовчать чомусь і профспілки, і багаточисельні громадські організації. На сайті Федерації профспілок України (ФПУ) щодо цієї ситуації лише передрук публікації газети «Сегодня» і жодної інформації про офіційну позицію ФПУ. Лише заклик до Зеленського зустрітися з ними, оскільки ФПУ «представляє і послідовно захищає права та інтереси 4.8 млн. працівників, студентів і робітничої молоді». www.fpsu.org.ua/news/61-nasha-borotba/15718-zvernennya-do-prezidenta-ukrajini-volodimira-zelenskogo

То де ж ваша позиція щодо антинародного закону? Чи права членів працівників це не зачіпає? А от на сайті Конфедерації вільних профспілок України (КВПУ) є невеличка публікація (навіть не офіційна позиція), де констатується, що така пеня вже запроваджена й висловлюється жаль, що немає відповідальності за несвоєчасну виплату зарплати: www.kvpu.org.ua/uk/news/6/3426-za-nesvoiechasnu-splatu-komunalnykh-posluh-penia?highlight=YToxOntpOjA7czo4OiLQv9C10L3RjyI7fQ==

І все. Найбільші профоб’єднання країни вирішили, що цим можуть обмежитись. Отака квола реакція. А ми дивуємось потім, чому в країні з’являються Майдани або люди масово голосують за кандидата не від СИСТЕМИ. А на кого і на що їм сподіватися в цій ситуації?..

Без єднання громади ми не зможемо дати відсіч маріонеткам олігархів, які виступають в амплуа народних депутатів, урядовців та борців за права народу від імені громадянського суспільства.

Ми маємо за будь-яких умов зупинити дію цього ганебного закону і вимагати покарання для тих, хто його ініціював. І це має бути не лише політичне покарання. Інакше з болота антисоціальних «реформ», куди затягли нас олігархи та їх маріонетки у владі, нам не вибратися ніколи.

Аналітики Національної Асамблеї

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Боротьба з народом України або Що насправді об’єднує народних депутатів?