На Дніпропетровщині поліцейський застосував силу проти добровольця

Розбитий смартфон, зламаний ніс, операція, збитки бізнесу. Саме цим для добровольця і підприємця Владислава Пуріна закінчилося спілкування із працівником поліції Сергієм Козлюком. Інцидент трапився 27 липня 2018 року в селі Сурсько-Литовське на Дніпрпетровщині. Поліцейський, який має репутацію люмпака та задираки, виправдовує свої дії бажанням захистити громадянську дружину. Але чи дійсно Козлюк говорить правду? Від дня побиття минуло вже майже одинадцять місяців, а справа і досі не передана до прокуратури. До того ж, записи із камери відеоспостереження, де зафіксовано спілкування між чоловіками, так і не вилучили для експертизи. Тому, слова поліцейського викликають сумніви.

Можливо, якби не раптова зміна у поведінці начальниці відділення «Нової пошти» № 1 Олени Оліфиренко, ніякого б інциденту і не було. Увечері, 26 липня Владислав Пурін пішов подивитися посилку. Йому вислали три диски для коліс. Аби вирішити їх подальшу долю: купити, або повернути продавцю, підприємець мав перевірити їх на шиномонтажі. Гроші Пурін обіцяв принести на «Нову пошту» наступного дня. З дозволу Оліфиренко, він уже так діяв не один раз. Начальниця відділення давала посилку на перевірку, а він оплачував її наступного дня. Все було нормально аж до 27 липня.

— Забравши у Олени диски, через півгодини я отримав від неї дуже емоційний телефонний дзвінок, — розповідає Владислав Пурін. — Вона питала, куди я дів колеса. Мене неабияк здивувала така реакція. Вона ж мені сама їх дала! Ще через деякий час Олена почала мені писати повідомлення на «Viber» і звинувачувати у крадіжці. Що з нею сталося того вечора, я не знаю.

Якби підприємець дійсно вкрав колеса, начальниця відділення могла натиснути екстрену кнопку, викликати охорону і написати заяву в поліцію. Але цього зроблено не було. Наступного дня Владислав прийшов у відділення «Нової пошти» з наміром купити колеса. Та замість оформлення видачі посилки, Олена Оліференко почала читати нотацію. Біля кас стояла немаленька черга, і Владислав вирішив залишити посилку на «Новій пошті», щоб прийти пізніше.

— Повернувшись, я намагався поговорити з Оленою. Мовляв: «Ось я, ось гроші, ось колеса. То ж які можуть бути питання?». Але несподівано пролунав істеричний вереск: «Ти як розмовляєш з дамою?». Потім, без попередження і оголошення війни, я відчув на собі удари… Злетіли окуляри, випали гроші і розбився мобільний. Чесно кажучи, мене побити не так вже й легко. Я маю добру фізичну підготовку і в 2014 році брав участь у війні з Росією. Але я знаходився у шоковому стані, тому одразу не зорієнтувався.

Коли обернувся, запитав у невідомого раніше мені чоловіка: «У чому справа? І хто ти взагалі такий?» — «Я співмешканець Олени». Потім він загрожує розбити моє авто та вискакує на вулицю. Я його штовхаю у відповідь — він падає і швидко втікає. Викликаю поліцію, і лише тоді Олена, відповідно до своєї посадової інструкції натискає на тривожну кнопку, щоб приїхали працівники охоронної фірми, з якими «Нова пошта» уклала договір.

Владислав написав заяву про вчинене правопорушення, і її внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. За фактом його побиття відкрили кримінальну справу за частиною 1 статті 125 (нанесення умисного легкого ушкодження — ред.) Кримінального кодексу України. Знімати побої чоловік поїхав у Дніпропетровську обласну лікарню імені Мечникова. Лікарі зафіксували розсічення брови, гематоми і зміщення носу.

— Мені довелося робити операцію на переніссі. Два тижні пролежав у лікарні. Операція обійшлася у 8.000 грн. А ще я отримав чималі збитки. У мене є своя фірма. Відповідно, постраждали обсяги виробництва меблі, і довелося пояснювати замовниками, чому затягуються строки здачі об’єктів.

На допитах вони казали, що я лаявся матом на Олену. Але це — неправда. Такої ницої поведінки мені просто не дозволить моє виховання. Начальниця відділення «Нової пошти» розповідала, що я, буцімто, знаходився у нетверезому стані і влаштував балаган. Ці слова також не відповідають дійсності. Прояснити усю ситуацію, допоможуть записи на камерах спостереження. На них чітко видно, хто спровокував конфлікт. Так само, на відео можна побачити, як ввечері 27 липня Олена мені передала колеса сама, а 28 я вже прийшов із ними. Тим не менш, записи і досі не взяли на експертизу. Очевидно, Олені та Сергію є що приховувати, - сказав доброволець.

Тим часом, розслідування справи стоїть на місці. Слідчий Хмелевський пояснює своє зволікання доволі банальними причинами. Надмірною зайнятістю на роботі та відсутністю даних. Саме тому обурений Пурін написав скаргу на ім’я прокурора Дніпропетровської прокуратури № 3 Нероди. Він просить взяти це розслідування під контроль та вплинути на виконання Хмелевським своїх посадових обов’язків.

Що спричинило настільки кардинальної зміни поведінки Олени Оліференко, Владислав Пурін точно сказати не може. Невиключно - це проблеми в родині.

— Сергій Козлюк — особистість психічно нестабільна. У нього репутація забіяки. У Сурсько-Литовському він неодноразово нападав з кулаками на сільських п’яниць. У мене є відомості, що від рук Сергія потерпає і Олена. По життю він нездара і люмпак. Як Козлюк потрапив до поліції, для мене і досі залишається загадкою, — розповів Владислав Пурін.

Будучи поліцейським, Сергій Козлюк має право носити зброю. Але чи може працювати правоохоронцем, людина, яка здатна заподіяти шкоду оточуючим? Саме тому Владислав Пурін написав скаргу до управління внутрішньої безпеки ГУ НПУ Дніпропетровської області. Тим не менш, Козлюк надалі продовжує носити зброю і працювати в поліції.

На час написання цього матеріалу, справа і досі стоїть на місці. i-ua.tv і далі спостерігатиме за розслідуванням кримінальної справи по факту побиття підприємця і добровольця.

Текст — Ірина Сатарова