Микола Голомша: монополіям в Україні потрібно покласти край

14 червня Конституційний Суд України визнав створення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) неконституційним. Серед її повноважень є встановлення цін на електроенергію і тарифів на газ. Що означатиме таке рішення КСУ? Чи можливий перегляд тарифів для громадян? Про це i-ua.tv запитав у лідера партії «Патріот» Миколу Голомшу.

— Конституційний Суд України визнав неконституційним створення НКРЕКП. Що далі?

— На мою думку, у нас існує багато антиконституційних органів. Серед них є ті, що завдають пряму шкоду українському народові, діють йому на нерви і впливають на матеріальний стан громадян. Деякі антиконституційні органи мають у своїй основі бомбу уповільненої дії. До них можна віднести антикорупційні утворення, які не передбачені Основним Законом.

До першої категорії я б відніс НАК «Нафтогаз України». Бо національні багатства не підлягають акціонуванню. Вони належать усьому українському народові, а не окремій купці громадян. Чистий прибуток є власністю акціонерів, і вона розподіляється не між громадянами, а між Коболевим і ко. Саме тому, вони нараховують собі надвеликі премії. У той же час, працівникам державного підприємства «Укргазвидобування», нараховується зарплата від собівартості видобутого газу. На сьогоднішній день, вона складає без оподаткування 667 гривень за одну тисячу кубометрів.

— А що Ви можете сказати про НКРЕКП?

— За ширмою НКРЕКП стоять троє осіб. Вони заробляють на цінах на електроенергію, яка виробляється загальнонародними державними надбаннями. Просто ці надбання, свого часу, були незаконно приватизованими. Під легітимністю їх передання до приватної власності я ставлю знак запитання. Після приватизації, де кожен із нових власників підприємств письмово обіцяв, що вони працюватимуть на державу Україну та її народ і ледь не бив себе у груди. Але ці люди забули свої слова та увірували, що колишні державні підприємства є їхньою спадковою власністю. У результаті, по факту, чистий прибуток є власністю акціонерів. Ці люди почали крутити різні схеми з перепродажу підприємств іншим іноземним громадянам, зокрема і Росії. Вони робили все, аби монополізувати ринок газу, чого зрештою, і досягли. Тепер вони диктують умови людям.

Політична партія «Патріот» вважає злочинною і такою, що шкодить національній безпеці, концентрацію капіталу в одних руках. Якщо правоохоронні органи проаналізують, хто має 50% усієї валютної виручки та більше 20% ВВП України, то вони отримують для себе відповіді на питання, чи не шкодять монополії національній безпеці України та її державності загалом.

Що стосується визнання незаконним НКРЕКП, я це, безумовно вітаю. Тепер тарифи формуватимуть органи місцевого самоврядування та виконавча влада. І вони, сподіваюся, будуть прозорими.

— Тобто, тепер утворення тарифів йде на місцевий рівень?

— Безперечно, все як і було раніше. І це — ліквідовує можливість існування монополій. НКРЕКП було створено виключно для концентрації усіх повноважень і потоків в одних руках. Я вважаю що, ліквідація цього підприємства є першим кроком на шляху відділення влади від бізнесу і створення конкурентного середовища.

— Що не так було із утворенням монополій?

— Якщо ми проаналізуємо формування монополій, загрозливих для української державності, я б сказав наступне. У 90-х роках компартійні органи, у співпраці з кримінальними структурами змогли роздерибанати (приватизувати) основну масу всіх об’єктів і цілих галузей економіки. При тому, ці процеси відбувалися брудними методами. Йдеться про рейдерство, фізичне знищення конкурентів, вимагання, засилля на підприємствах кримінальних елементів — «смотрящих». Більше того, коли теперішні монополісти отримали під контроль цілі галузі економіки, вони взялися за формування схем і створення фінансових потоків. Вони захищали свою власність за допомогою товстошиїх людей, одягнених у короткі шкіряні куртки.

Більше того, за допомогою цих схем, монополісти почали підсаджувати на голку корупції правоохоронців і органи виконавчої влади. Але настав момент, коли їм і цього стало замало. Тоді, власне, вони і взялися за політику. Монополісти почали відправляти своїх емісарів кандидатами в народні депутати. А щоб мати можливість доступу до бюджету, вони завели своїх людей у органи виконавчої влади.

З допомогою «посланців», монополісти вибивали від уряду відповідні дотації і преференції. Побачивши, що це діє, вони підлаштували політику під корупційну складову, і вона отримала ознаки мафії. Кримінальні елементи, які нещодавно жорстокими методами розправлялися з людьми і заробляли на крові, добралися до державних підприємств, органів влади і почали відряджати своїх представників у депутати різних рівнів та вибивати для них різного роду посади у державних та самоврядних органах.

Сьогодні ми маємо клани, які без жодного перебільшення можна назвати мафією. Ця мафія може бути як видимою, так і невидимою. У результаті її роботи, в одних руках закумульовано 50% валютної виручки та понад 20% ВВП. І найголовніше, монополізовані цілі галузі української економіки.

На мою думку, питання боротьби з монополістами є надзвичайно важливим. Воно має бути на порядку денному Ради Національної безпеки і оборони. Я звертаюся відкрито з цього приводу до президента України. Монополіям в Україні потрібно покласти край. Ми, нарешті, повинні поламати цю схему. Безперечно, це потрібно робити законним шляхом, включаючи рентну плату, роздрібнити монопольні утворення створення конкурентного середовища в економіці.