У Дніпрі попрощалися з загиблим «айдарівцем»

На момент загибелі Владислав мав 42 роки і тяжкий життєвий досвід. Йому вдалося пройти крізь полон і перемогти армійський ідіотизм у суді. Не витримав тільки бліндаж. Ворожа міна виявилася сильнішою від укріплень.

У Дніпрі попрощалися з загиблим «айдарівцем»

На кого ж ти мене залишив синку? Ти говорив: «Якщо не я, то хто?». Просив молитися за тебе. Я молилася. Ми всі молилися… Але ти не повернувся. Я тобі дзвонила, а ти не брав слухавку. Потім твій телефон вимкнули. Ти став по за зоною досяжності. Ой, сину-сину. Ріднесенький, дорогесенький… Навіщо ти мене тут залишив? Кого ж я тепер обійматиму? — голосила старенька пані Людмила над труною «айдарівця» Владислава Локтіонова.

Чим виміряти межу між життям та смертю? Між відносно безтурботним повсякденням і тяжкою непоправністю? Для Владислава Локтіонова її виміряв шлях сепарської міни. Від її запуску на ворожих позиціях аж до потрапляння у бліндаж «айдарівців». Фатального 7 липня, укріплення українських захисників під Торецьком знищили окупанти.

— Міна потрапила у найслабше місце бліндажа. Калібр був доволі великий. На жаль, наслідки виявилися надзвичайно тяжкими. У Владислава не було шансів. Інший його товариш зараз знаходиться у надзвичайно складному стані, у київському шпиталі. Ми дуже сподіваємося, що в нього усе буде добре, — розповів Андрій Пінчук — командир Владислава Локтіонова.

6 липня, ніби нічого не віщувало лиха. На найближчу поїздку додому Владислав мав безхмарні і доволі милі плани.

— Він зателефонував і похизувався, що грається з котиками. Хотів одного з них привезти додому у Дніпро. Але не судилося. Наступного дня після нашої розмови Влад загинув, — сказала подруга родини полеглого Героя Людмила Оскаленко.

На момент загибелі Владислав мав 42 роки і тяжкий життєвий досвід. Йому вдалося пройти крізь полон і перемогти армійський ідіотизм у суді. Не витримав тільки бліндаж. Ворожа міна виявилася сильнішою від укріплень.

Владислав Локтіонов пішов захищати Україну у 2015 році і приєднався до 92-ї окремої механізованої бригади. У травні 2016 року почався його майже дворічний полон. Він знаходився у селі Лобачеве на Луганщині і вирішив забрати човен, який чомусь опинився на протилежному боці ріки. Бійця мали прикрити побратими, а місцевість не передбачала несподіванок від сепарів. Але така ініціатива закінчилася для Владислава ударом в потилицю. Потім були допити і знущання в полоні бойовиків. Звільнили Владислава Локтіонова у грудні 2017 року під час обміну полонених.

Але після повернення додому його очікувала велика неприємність. Військова частина Владислава Локтіонова визнала його дезертиром. Чимало бійців назвали б таке рішення армійським ідіотизмом. Оскільки жодних підстав вважати Локтіонова зрадником у командування не було. Ба більше, Владислав знаходився майже два роки в полоні. Довести хибність звинувачень і відновити справедливість йому вдалося через суд.

Згодом Владислав вирішив повернутися на фронт. За місяць до загибелі він підписав контракт з 24-м окремим штурмовим батальйоном «Айдар» 53ї ОМБр. Там він виконував роботу навідника гранатомету. Побратими та командування запам’ятають його як безстрашного бійця, професіонала та оптиміста.

— Владислав був живчиком. Не дивлячись на нелегку долю та полон, він залишався дуже позитивною та щирою людиною. Пам’ятаю, як одного разу після чергування він повернувся з букетом троянд. Десь по дорозі знайшов кущі і цілеспрямовано зрізав квіти. З охапкою прийшов на опорник і роздав троянди дівчатам-медикам, — згадав Андрій Пінчук.

Прощання з Героєм відбулося 10 липня на подвір’ї його будинку у Дніпрі. Провести в останню путь Владислава Локтіонова прийшли його рідні, друзі, сусіди, побратими і волонтери. У Героя залишилася старенька мама та восьмирічний син Владислав.

Загиблого бійця відспівали священики Православної церкви України
Загиблого бійця відспівали священики Православної церкви України
Під час похорону чергували медики.
Під час похорону чергували медики.
Владислава Локтіонова несли на цвинтар під звуки військового оркестру.
Владислава Локтіонова несли на цвинтар під звуки військового оркестру.