Микола Голомша: світ має знати Україну за найновішими військовими розробками

На момент початку війни з Росією Україна нібито мала потужну армію. Про її сучасність і боєздатність розповідали на військових парадах. Але куди вона ділася у лютому 2014 року? Чому надпотужні війська не змогли дати по зубам росіянам в Криму? І зрештою, якщо наші збройні сили були такими боєздатними, то чому їх відновлювали волонтери? Відповіді на ці питання i-ua.tv шукав разом з лідером партії «Патріот» Миколою Голомшею.

— Де армія, про яку так красиво розповідали на парадах до вторгнення Росії?

— По перше, ті паради були звичайнісінькою радянщиною. Вони ведуть свою традицію від перемоги у Другій світовій війні та ідеології компартії. На сьогоднішній день, їх, за виключенням України, Росії та Північної Кореї, немає кожного року ніде. Ніхто в світі не демонструє військову техніку та силу. Армії провідних країн просто дають відсіч агресору. У випадку загрози, вони демонструють військову доблесть. У якості прикладу я хочу навести події в Сирії кількарічної давнини. Росіяни за їх національною традицією брехні і ошуканства сказали, що «іх там нєт». На це міністр оборони США відповів: «Ну, ОК. Якщо „Іх там нєт“, тоді їх там і не буде». У результаті, вся група російських найманців була успішно знищена американцями.

Іще одним позитивним прикладом якісної армії є збройні сили Ізраїлю. Ця невеличка держава живе в умовах постійної небезпеки, а її військові захищають абсолютно все. Аж до прикордонної автобусної зупинки. Ракету, яка раптом потрапляє у повітряний простір Ізраїлю, майже одразу ліквідовують. Ось це — достойна робота армії і якісна організація національного безпекового сектору. Думаю, такому прикладу має слідувати і Україна.

Тому зазначу ще раз. Паради, які відбувалися, є бутафорією та брязканням техніки. Глупо показувати те, що у нас є. Світ повинен знати Україну за найновішими якісними розробками. А стара радянська техніка — то бутафорія. Усі світові експерти це дуже добре розуміють.

— Гаразд. Ви кажете, що паради — то пережиток «совка». Тоді як Україні, на Вашу думку, потрібно святкувати День Незалежності?

— Ми повинні навчитися формувати свої традиції. Непогано, якби до народу вийшов президент та урядовці, поспілкувалися з людьми, прозвітували їм і поділилися планами на майбутнє. А оскільки в Україні продовжується кровопролитна війна, потрібно нарешті подбати про родини загиблих. Наприклад, ініціювати ходу матерів убитих синів та дочок України. З обох боків Хрещатику стоятимуть громадяни і кидатимуть їм під ноги троянди та інші гарні квіти. Сподіваюся, тоді мами наших полеглих, бодай, відчують, що їхня втрата болить усій країні. Вони ж продемонструють свою мужність і усвідомлять, що народили та виховали справжніх Героїв.

Але полеглих потрібно вшановувати не лише на День Незалежності. Я, наприклад, будучи військовим прокурором Центрального Регіону України відвідував похорони кожного ветерана і всіх, хто мав відношення до нашого відомства. Так само ходив на прощання з підлеглими, коли працював прокурором Рівненької області. Тому, поки наш генералітет не їздитиме на поховання кожного вбитого Героя, навіть у найглухіше село, ми не матимемо справжніх збройних сил. Тільки тоді ми отримаємо армією з бойовим духом.

Участь у проводах наших Героїв у останню путь також має брати і почесний взвод. Крім того, офіцери, які підходитимуть до труни, повинні забивати у неї коїн — спеціальний орден. Це буде свідченням пошани до полеглого від його військового керівництва. На кожному із поховань генерали мають відчувати смуток і біль втрати, а також боятися загибелі своїх підлеглих. Думаю, тільки тоді проведуть кропітку та титанічну роботу над безпековим сектором і належним чином, модернізують ЗСУ.

— Що Ви маєте на увазі?

— Замінити людську фізичну присутність на механізми, техніку і пристрої. Це унеможливить втрати живої сили. Приміром, наші бійці не мають сидіти у засідці з протитанковою зброєю. Замість них там повинні знаходитися цілі комплекси, якими можна буде управляти із зовні. Вони стрілятимуть на ураження з точністю до 99%.

Найголовніше — це безпековий сектор. У разі перетину ворогом нашого кордону з суші, води, чи повітря, має спрацювати система ураження, керована у відповідності до нашого законодавства. Також в Україні повинен працювати оснащений робототехнікою центр управління з захисту стратегічних об’єктів. На передових позиціях мають стояти налаштовані кулемети, якими можна буде керувати з на відстані. Крім того, варто, нарешті, взятися на налагодження роботи Укркосмосу. Нехай він представить якісні супутники вітчизняного виробництва, які ми використовуватимемо у роботі безпекового сектору.

- Чи буде хтось нести відповідальність за введення українського суспільства в оману?

— Армія була розграбованою. А ще — підірвана московитами через своїх колаборанів, на кшталт Лебедєва і Саламатіна (міністри оборони часів Януковича). Саме тому, до реєстру внесли кримінальне провадження щодо доведення армії до банкрутства. На жаль, її вище керівництво виявилося зрадницьким і нездатним виконувати Конституцію і Закони України. У результаті, в момент «ікс», у 2014 році, у вищих армійських чинів не вистачило бойового духу. Відповідно до статті 4-ї Закону України «Про оборону», наші бійці мали стріляти у росіян, щойно ті лише перетнули кордон. Тобто, захищати нашу Батьківщину. І військовим не потрібно було очікувати ні указу тодішнього виконувача обов’язків президента, ні його наказу до Верховної Ради. Вони мали скористатися законом. Однак сталося, як сталося. Саме тому наш безпековий сектор потребує істотних нововведень.