Сергій Дацюк: Продаж землі — це злочин

Нам необхідно виступити із заявою. Сказати, що усі, хто забажає купити землю, має знати про не легітимність і незаконність рішення Верховної Ради.

Завтра, 12 листопада Верховна Рада займатиметься земельними питаннями. Депутати мають розглянути у першому читанні проєкт закону № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та проєкт № № 2194 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони». Чимало громадян виступають проти продажу сільськогосподарської землі. Вони провели мітинги в різних містах України і сказали обом проєктам своє рішуче «фе».

За півроку після приходу до влади, Зекоманда продемонструвала повнісіньке ігнорування громадської думки. Акції «Ні капітуляції!» не змогли зупинити розведення військ на ділянках Золотого та Петрівського. Ба більше того, Володимир Зеленський образився на прізвисько від мітингувальників і хоче, щоб вони вибачилися. Жоден із його попередників не демонстрував настільки тонку душевну орієнтацію. А чого лише вартий розгін мітингу підприємців біля Офісу президента із застосуванням сльозогінного газу? Чи мають громадяни право на протест, якщо влада їх демонстративно не чує? Із цим та іншими питаннями i-ua.tv звернувся до філософа Сергія Дацюка.

— Які будуть наслідки ігнорування владою думки населення щодо питання продажу землі? Чимало людей категорично проти.

— Мабуть, ви мали на увазі громадян? Бо населенню усе по барабану. Цим людям немає жодного діла ні до закону, ні до суспільно-політичного життя взагалі. А ось громадяни — свідома частина і вона діє активно.

— Напевно, Ви маєте рацію щодо такої класифікації.

— Наслідки будуть не одразу. По-перше, проблема поточного стану справ громади полягає в її розколотості за багатьма напрямками. Зокрема, це стосується і ставлення до ринку землі.

По-друге, зовнішнє управління у питанні землі дуже нахабне і радикальне. Складається враження, що депутати просто отримали хабар. При чому, їм дали гроші не всередині України, а закордоном. Звідки вони узялися, відстежити неможливо. Пояснити, чому вони намагаються позбутися настільки потужного ресурсу як земля, я логічно не можу. До речі, українські ґрунти є найдорожчими у світі за об’ємами та родючістю. Мається на увазі не за ціною, а за якістю.

Щодо ситуації в Україні, зараз йде війна. Для західного світу, Китаю та Росії складається унікальна кон’юнктурна можливість в умовах бойових дій дешево закупити родючий чорнозем. Його продаж — це злочин. Якщо його скоять, він не матиме терміну давності.

— Ви кажете, що продаж землі це — злочин. Припустимо, влада приймає відповідний закон. Чи можна буде його скасувати і повернутися до статусу-кво? Якою буде легітимність цього рішення, адже більшість громадян його точно не підтримують.

- Тут ситуація може виявитися різною. Ймовірно, за кожним окремим випадком, відбудуться судові процеси. Невиключно, розпочнуться слухання і поза межами України.

У будь-якому випадку, нам необхідно виступити із заявою. Сказати, що усі, хто забажає купити землю, має знати про не легітимність і незаконність рішення Верховної Ради. Тим паче, що його не підтримує більшість громадян. Рано, чи пізно це рішення скасують, а землю повернуть у державну власність без будь-якого відшкодування. І це вже стане проблемою для інвесторів. За нелегітимне рішення ми матимемо важкі і неприємні наслідки.

— Які наслідки?

- Утратимо частину реноме (репутації — ред.), хоча ми таки маємо це зробити. Інакше, для нас будуть ще більші неприємності. Втрата реноме — один бік справи, а чорнозему - зовсім інший. Якщо ми втратимо реноме, воно відновиться, а ось чорнозем не відновиться ніколи.

У нас і так залишилося недуже багато ресурсів, які ми можемо використовувати для процесів розвитку, а також проектів, програм і стратегій. Серед них - український чорнозем, стратегічні підприємства, газотранспортна структура, порти та залізниця. Як бачите, таких ресурсів у нас дуже небагато. Якщо ми їх всі знищимо, не матимемо з чого розвиватися.

— На Вашу думку, чи дає повне ігнорування владою громадської думки українцям право на бунт?

— Давайте я розіб’ю відповідь на дві частини. По-перше, ми давно знаходимося під зовнішнім управлінням, але нова влада його лише унаочнила.

По-друге, майдани спрацюють тільки тоді, коли контреліта, здатна замінити наявну. У нас такої немає. Ні Порошенко, ні тим паче, сили Медведчку на цю роль неприйнятні. Вони не є тими елітами, які б хотіли отримати громадяни після чергового Майдану отримати при владі. Тому, майдани зараз не мають ніякого сенсу і нічого не вирішують. Нам потрібно вирощувати стратегічну еліту. Наразі вона відсутня. І це — принципово інший тип дії: просвітницький та освітній. Зараз можна провести, хоч 20 майданів, але це нічого не дасть.

— Як показав пікет підприємців, влада чхати хотіла на протести. Більше того, вона готова застосувати силу проти людей. Але що робити? Чекати на встановлення диктаторського режиму?

— Що робити кому? Підприємці підуть у тінь. Зараз у мене напрошується саме такий висновок.

— Підприємці у тіні — це підвищення цін для громадян.

— Так, звичайно. Це - ціна нашого вибору, яким ми відсторонили від влади Порошенка. Звісно, прийшли люди, які натворять багато дурниць, і нам доведеться їх розгрібати.

— Але що, а далі? За Вашими словами, у нас немає нової еліти. Щоб її виростити повинен пройти не один рік. То ж що нам залишається робити? Сидіти, терпіти і чекати на встановлення диктатури?

- Чому чекати? Робити те, що ми робимо. Намагатися створювати програму проектів розвитку та писати стратегії. Але це все — на найближчу перспективу. Усе решта - ціна нашого вибору. Ми маємо бути готовими до подальшої фрагментації України, погіршення ситуації з бізнесом, особливо середнім і малим, підготуватися до розпродажу наших ресурсів у інтересах третіх осіб, чи зовнішніх центрів управління. А поки що майдань не майдань, але без нової еліти ніяких гарнів результатів не вийде.