Сергій Кондрюк: в Україні немає жодного механізму збереження зібраних коштів

Ми маємо зупинити ці жахливі турбо-екперементи над українцями!

Уряд ініціював зміни у пенсійному законодавстві. У Верховній Раді зареєстрували проект закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення». На перший погляд ніби все просто: сам накопичив — сам і витрачаєш. Все було б чудово, якби не одне але. Українці, не залежно від свого бажання будуть відправляти гроші у приватні пенсійні фонди. Якщо вони збанкрутяться, то кошти «згорять». Але це — не єдиний недолік законопроекту. Які іще, i-ua.tv розповів лідер громадської організації «Спілка вільних» Сергій Кондрюк.

— Що б Ви могли розповісти про проект закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення»?

— Акцентую — в країні стратегічне планування відсутнє взагалі, зокрема, досі не сформовано навіть проекту програми розбудови соціальної держави, якої Україна визначена за Конституцією. І ситуації турбо-хаосу поява екперементальних «локальних» реформ, націлених на руйнацію існуючого, викликає додаткову небезпеку. Мені це нагадує ситуацію, коли людині з дирявого човна пропонують пересісти у трухлявий та гнилий. Виникає питання, хто і навіщо це лобіює?

Я хочу наголосити, що навіть в соціальному комітеті Верховної Ради України геть відсутня повноцінне формування соціальної політики. Вся його результативна частина роботи присвячена просуванню лобістських законопроектів Галини Третякової. Передусім, це стосується документів, пов’язаних з лобіюванням страховиків та приватних пенсійних фондів. Мова йде про беззастережне просування проекту про запровадження другого накопичувального обов’язкового пенсійного рівня. Документ передбачає, що з кожного працівника, незалежно від віку, братимуться додаткові кошти з заробітної плати для накопичення на старість. Ніби все добре. Людина матиме додаткову пенсію і кожного дня заглядатиме у електронний кабінет, щоб бачити як зростають її кошти, але це верхівка айсбергу.

Насправді ця історія нагадує «пригоди» Льоні Голубкова з його безмежними мріями, коли він купляв акції сумнозвісної МММ й невпинно агітував це робити всіх і буде Вам щастя — однак всі памятають трагічний кінець цієї історії. Так і в цьому випадку, у законопроекті Третякової детально прописано, як створюватимуться ієрархічні структури, які будуть контролювати, оперувати, розділяти та інвестувати наші з вами кошти. Утім, жодного слова не сказано про те, хто і в який спосіб гарантуватиме їх збереження від інфляційного знецінення і елементарної крадіжки та банкрутства, через світові економічні кризи, чи маніпуляції місцевих аферистів.

Галина Третякова непохитно просуває цей проект. Вона не зважає на застереження Міжнародної організації праці від запровадження приватних пенсійних фондів і особливо в Україні. Не зупиняє авторку ідеї приватизації пенсій і те, що серед не багатьох країн, що взялись за цей експеремент, більшістьах від нього відмовилась через надзвичайно високу ризикованість згорання пенсійних грошей, а відтак невідворотності соціальних вибухів і потрясінь.

Законопроект, як не дивно, підтримав прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він сказав, що Україна у турборежимі просуватиме документ про накопичувальні пенсійні внески, але робитиме це обережно. Влада чітко усвідомлює колосальні ризики, які, на сьогоднішній день, в Україні не вирішені, але вона таки хоче витягнути з гаманців українських працівників гроші і спробувати ними ризикнути.

— Чи є ймовірність, що накопичення українців з’їсть інфляція?

— Я брав учать в багатьох зустрічах, з різними так званими лобі-експертами. Після мого гострого запитання: «Чи можете ви гарантувати збереження реальної вартості накопичень?», вони сказали таке: «Нічого гарантувати не можна, але треба пробувати». Тоді чого ви примушуєте людей здавати в ці приватні фонди гроші? Бо, якщо громадянин бажає ризикнути і вкласти гроші в «ПриватБанк» — це його право. А ось коли людину примушує держава, вона має за зібрані кошти нести повноцінну відповідальність. Третякова каже, що намагається побороти «радянщину». У даному випадку, вона абсолютно діє в дусі сталінщини. Тоді людей змушували купувати державні облігації, щоб витратити їх гроші на відновлення та розвиток економіки, й обіцяли втридороги викупити. Спитайте у старших людей про фінал цієї сталінської золотої рибки. Чим вам пропозиції Галини Третякової не в дусі тоталітарного режиму?

Жодного механізму збереження в Україні зібраних коштів немає. В кращому випадку, один з представників агенції цінних паперів заявив, що вони можуть забезпечити за певних умов номінальне збереження. То ж згадайте ще один приклад з радянщини! Замість грошей, які мільйони громадян зберігали в радянському Сбербанку, вони отримали «номінальний еквівалент» у купоно-карбовонцях та «Юліну тисячу». Те, за що можна було купити машину чи навіть квартиру тепер реально вистачало на дві пляшки не дорого вина. Тому, підкреслю: на жаль, в Україні жодного реального механізму для збереження коштів від інфляції немає.

А тепер додайте до цього ще питання — скількох нових «менеджерів» треба буде за Ваші гроші накормити і не з розрахунку мінімальної зарплати, скільки корупційних «відкатів» треба буде покрити і що Ви на фініші реально отримаєте?

Чи вартує шкірка вичинки для працівника — питання яке пенсійні експерементатори також залишають без відповіді, бо вони вже ділять «дешеві й довгі пенсійні мільярди».

Ми маємо зупинити ці жахливы турбо-екперементи над українцями!

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Сергій Кондрюк: в Україні немає жодного механізму збереження зібраних коштів