Сергій Кондрюк: Мінімальна зарплата має бути такою, щоб існував сенс працювати

Якою має бути мінімальна зарплатня в Україні? Над цим питанням мізкував лідер громадської організації «Спілка вільних» Сергій Кондрюк. Щоб знайти відповідь, він проаналізував Основний Закон та обіцянки діючої влади. i-ua.tv пропонує своїх читачів ознайомитися з його роздумами. У них можна знайти чимало цікавого.

Мінімальна зарплата це:

— подарунок?

— компроміс?

— кошторис???

Глава держави та Глава Уряду начебто несподівано вирішили побалувати українців і оголосили про плани підвищення розміру мінімальної зарплати.

Керівники Держави разом з міністром фінансів нас запевнили, що:

— з 1 вересня цього року вона стане 5.000грн,

— з 1 січня наступного року — 6.000грн,

— з 1 липня 2021-го — 6.500грн.

«Виглядає цілком реалістично. Радий, що це можливо реалізувати за рік. Добробут українців — головний показник нашої ефективності», — наголосив Президент.

А тепер питання — а чому саме такі кругленькі цифри? Це багато чи мало і скільки таки має бути?

Відповідь криється в Конституції України, в Законі про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, а також в Законі про оплату праці.

Так стаття 43 Конституції гарантує: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується…

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом".

Кокретизація можливості заробляти собі на життя працею надано в статті 48 Основного Закону: «Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло».

Ось тут принципова розбіжність позиції Гаранта Конституції та самої Конституції щодо розміру державної соціальної гарантії мінімальної зарплати. Навряд чи знайдеться хтось навіть із складу Слуг народу, який стверджуватиме, що за п’ять тисяч гривень, чи навіть на «перспективні» 6,5 тисяч гривень можна прогодуватися працівнику, накормити дитину, одягнути себе і сім’ю, сплатити за оренду житла (чи іпотеку) й вчасно оплатити комуналку…

А ще медичні та освітні послуги, а ще транспортні видатки на роботу та назад, а ще трохи на культуру та мобільний зв’язок і інтернет (про ранішню каву у Відні згадувати не будемо — безвіз вводили не для гастрономії, а для гастарба́йтерства)… Але навіть за президентськими «кругленькими» цифрами криється не повна правда — на руки працівник отримає суму за мінусом 19,5% відсотків (це податок на доходи фізичних осіб та військовий збір).

Виходить, що Гарант Конституції щось не так прикинув, чи його міністр фінансів спеціально ввів в оману?

Тут на допомогу поспішає міністерство соціальної політики, яке хоч і в «не зовсім» законний спосіб рахує щомісяця штучно занижений прожитковий мінімум, як для працездатних так не працездатних громадян. Чому рахує? Бо, по-перше, Закон зобов’язує рахувати, а по-друге, Закон зобов’язує встановлювати розмір мінімальної зарплати не меншим за прожитковий мінімум

Так за мінсоцівськими даними прожитковий мінімум в цінах травня для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів становив 5 022,27 грн. А для дітей віком від 6 до 18 років — 4 476,78 грн. (для дітей віком до 6 років — 3 642,03 грн.), які щоб заробити теж треба сплатити державі додаткові 19,5% — просумуйте видатки на працюючого батька та хоча б одного утриманця і матимете десять тисяч з гаком!

То ж якою має бути мінімальна зарплата в Україні?

Напевне, такою, щоб був сенс працювати — мінімальний трудовий дохід має забезпечувати, хоча б просте відтворення робочої сили працівника та дозволяти виконувати сімейні обов’язки по утриманню неповнолітніх дітей.

Напевне, мінімальна зарплата має бути такою, щоб не стояти з простягнутою рукою до держави у випрошуванні всіляких житлових субсидій і допомог по малозабезпеченості.

Напевне мінімальна зарплата має забезпечувати можливість хоча б під пенсію накопичити чесно зароблене для придбання свого бодай смарт-житла.

А поки мінімальна зарплата залишається антиконституційно штучно заниженою і провокує найнижчі в Європі зарплати в нашій крані, а це спонукає українців до тінізації й криміналізації, до соціальних бунтів та масової втечі за кордон…, або злиденності і вмирання на багато років раніше, ніж мали б.