Юрій Смелянський: Позики за облігаціями — надто дороге задоволення для України

Вийти з «позикового піке» українська влада не в змозі. Без формування нової моделі економічних відносин позбутися боргового прокляття буде неможливо.

Нащо потрібні облігації і з чим їх їдять? Чи впливають вони на інфляцію. Експерт з питань економіки Юрій Смелянський провів невеличкий лік без для i-ua.tv.

— Нащо держава створює облігації?

— Розмова про облігації державної позики слід починати з бюджетного дефіциту. Бюджетний дефіцит як фінансове явище виник одночасно з формуванням націй і народностей в державу і введення грошових відносин. Бюджетний дефіцит тією чи іншою мірою, характерний практично для всіх країн світу, в тому числі і високо розвинених.

При наявності бюджетного дефіциту у держави немає коштів для нормального виконання своїх функцій. У тих випадках, коли бюджетний дефіцит великий і виникає у результаті надзвичайних обставин, відображає кризові явища в економіці — неефективність функціонування — це явище завдає величезної шкоди всьому суспільству і владі необхідно вживати кардинальних заходів для подолання значного розриву між витратами і доходами що надходять. Зазвичай бюджетний дефіцит до 10% суми доходів вважається допустимим, тоді як дефіцит більше 20% -- критичним.

Спочатку, державний бюджет на 2020 рік був затверджений з дефіцитом в 7,9%. Тобто, в допустимих параметрах. За січень — травень 2020 року недобір доходів до державного бюджету склав за офіційними даними 11,6%. Якщо вважати, що протягом усього залишився бюджетного періоду з червня по грудень 2020 року надходження доходів до бюджету становитимуть 100% від запланованих показників, загальний дефіцит бюджету складе 19,5%. З урахуванням планових показники дефіциту. Ситуація буде на критичному рівні.

Для вирішення проблеми дефіциту бюджету у структур державної влади є кілька інструментів: грошова емісія, внутрішні і зовнішні позики.

Причини бюджетного дефіциту в Україні:

1. Зменшення реального приросту національного доходу.

2. Збільшення бюджетних витрат.

3. Відсутня чітка фінансово-економічна стратегія.

4. Інфляційні процеси.

5. Падіння споживчих можливостей суспільства.

В Україні стабільно «процвітає» структурний бюджетний дефіцит. Цей вид бюджетного дефіциту визначається як різниця між державними доходами; витратами при діючій фіскальній політиці (рівень оподаткування і поточних витрат) і базовим рівнем безробіття. Коли економічна система переживає період занепаду, а рівень безробіття перевищує базовий, збільшуються витрати на виплату допомоги на випадок безробіття та за іншими соціальними програмами, а так само у зв’язку частковим падінням доходів (споживчих можливостей) населення. Ввівши карантинні обмеження, державна влада вплинуло на падіння бюджетних доходів та зростання бюджетного дефіциту. Наступні рішення про посилення податкового тиску на бізнес (наприклад, стягування ЄСВ з не одержують доходи ФОПів) посилив процеси недобору доходів до бюджету.

У статті 15 Бюджетного Кодексу України встановлено джерела фінансування дефіциту бюджету: державні внутрішні і зовнішні позики.

Державні позики є основною формою державного кредиту. Державні позики забезпечуються або укладанням договорів, або випуском цінних паперів. Цінні папери для здійснення державної позики — це облігації і казначейські зобов’язання. Облігації — це боргові зобов’язання держави, за якими у встановлений термін повертаються борги і виплачується дохід у вигляді відсотків або виграшу. Вони можуть бути не відокремленими (на покриття бюджетного дефіциту) і цільовими (під конкретні проекти).

Казначейські зобов’язання мають характер боргового зобов’язання спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходів здійснюється у формі відсотків.

Досвід залучення позик через випуск облігацій державної позики в Україні дуже великий. Були часи у 90-і роки коли одним з найбільш активних покупців ОВДП був НБУ. Новітня українська історія говорить про те, що позики за облігаціями виявилися для України дуже дорогим задоволенням. Короткострокові, нерівномірно розподілені по терміну погашення. Уряд як емітент змушений був погашати попередні випуски випуском нових. Побудована облігаційна піраміда мала тоді для України негативні наслідки:

1. Ринок облігацій не був пов’язаний з виробництвом, і відволікання фінансових ресурсів з виробничої сфери не сприяла її розвитку. Почався процес деіндустріалізації України, який не зупинено до сих пір.

2. Гарантовані виплати державою відсотків в межах 30 — 40% за 1998 — 1999 роки не сприяли зацікавленості банків вкладати кошти в виробничий сектор.

3. Певне обмеження вкладень в облігації позбавило виробничі структури зацікавленості в розвитку корпоративних фондових інструментів.

4. Існує певна загроза фінансової стабільності держави внаслідок переважного представництва на ринку облігацій нерезидентів, що обмежує можливості державного регулювання через велику залежність від зовнішніх джерел, особливо політичного змісту.

А тепер саме негативне. Вийти з «позикового піке» українська влада не в змозі. Без формування нової моделі економічних відносин позбутися боргового прокляття буде неможливо. Без істотного зростання споживчих можливостей населення позбутися боргового прокляття також буде неможливо.

— Складається враження, що друкуючи облігації, влада їх викуповує через свої бізнес-структури і створює інфляцію. Чи дійсно це так?

— Давайте почнемо з того, що у грошей є одна негативна властивість — вартість грошей з часом падає. У всіх державах. Але. Якщо споживання вироблених в державі благ зростає швидше ніж гроші втрачають свою вартість — процес знецінення грошей не має негативного впливу.

Інший момент. Зростання споживчих можливостей населення. Якщо темп зростання споживчих можливостей населення вище, ніж темп знецінення грошей — ця негативна властивість грошей втрачати свою вартість також компенсується.

Ще один момент. Якщо обсяг виробництва благ у фізичному вираженні щорічно зростає швидше, ніж гроші втрачають свою вартість — ця негативна властивість грошей мінімізується.

Що відбувається в Україні. Споживчі можливості суспільства дуже низькі (бідність). Зростання фізичного обсягу виробництва благ — мрія. Споживання вироблених благ у фізичному вираженні падає. Чим компенсується негативна властивість грошей втрачати свою вартість — підвищенням цін. Інфляція — це підвищення цін на вироблені в державі блага. Це якщо просто сказати.

Про облігації ми вже говорили. Це інструмент залучення позикових коштів для покриття бюджетного дефіциту.

Ринок цінних паперів в Україні дуже специфічний. Основна маса громадян з моменту його формування не була допущена на цей ринок. Ринок цінних паперів в Україні— це ринок для обмеженого кола осіб. Чи можуть в принципі особи від влади або пов’язані з владою, тобто, що володіють необхідною інформацією, використовувати свої можливості для особистого збагачення через придбання ОВДП? Теоретично — так. Чи відбувається це насправді — не знаю. З’ясування подібних моментів повноваження органів, які утримуються на гроші українських платників податків.

Але зв’язок між оборотом ОВДП і інфляцією — це не коректні оцінки.

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Юрій Смелянський: Позики за облігаціями — надто дороге задоволення для України