Митрополит Стефан: Свідомість йде попереду і визначає буття

Бачили священика, який переймається енергетичними питаннями і тарифами? I-ua.tv такого знає. Митрополит Апостольської православної церкви владика Стефан, у миру Олександр Негребецький, помізкував про духовне життя України і розповів про необхідність введення Єдиної державної системи моніторингу.

— На скільки, на Вашу думку, нинішній духовний стан українського суспільства відображає матеріальний. Чи пов’язані вони між собою?

— Ми спостерігаємо духовний занепад суспільства. Він відбувається не від сьогодні. Його спровокувала не лише радянська доба. Духовний занепад має давній початок: і з часів московської окупації і завдяки діям п’ятої московської колони на Русі.

Торік був ювілей знищення Києва Суздалем — Андрієм так званим Боголюбським. 1169 рік — це початок протистояння північного сходу з Києвом. У мене підозра, що Андрій підбурювався Візантією. Цю державу страшила могутня столиця на півночі. У Візантії була парадигма: «Один Бог на небі — один імператор на землі». А бачте, і Олег і Святослав, часом трусили Константинополь.

Варіант християнства, взятий Володимиром, не зовсім відповідав тому, яке тут було за часів готської держави і пізніше. Надзвичайно цікаву розвідку про це зробив Арсен Річинский. Він написав книжку про витоки релігійної духовності українця. Завдяки діям Московії ми отримали відрив від власної духовної спадщини — і це дуже важливо. Ніхто ж не думає, чому повісили Івасюка?

— Він відроджував українську пісню.

— У 60-х роках тиск на українську мову був надзвичайно сильним, її не забороняли, а руйнували зсередини. Тоді в Івана Дзюби виникла ідея негайно зробити українську естраду і зберегти мову в пісні. Саме тому, що Івасюк зберігав українську пісенну традицію, він і став небезпечним. Тим паче, його пісні йшли краще, ніж Пахмутової.

Ви подивіться як була винищена культура пісенна, духовна та релігійна? У нас чомусь помилково думають, що духовність — це коли помахали кадилом та покропили кропилом. Сьогодні християнство України розколоте. Християнська ідеологія не лягає в основу духовності.

А оскільки попереду не йде духовність, маємо те, що є. У Євангелії сказано: «Спочатку було слово», — тобто ідея, а потім — її реалізація. У Маркса абсолютно безглузда парадигма про те, що економічне буття визначає свідомість. Нічого подібного! Свідомість йде попереду і визначає буття. Та чи багато, хто в Україні знає, що в Івана Франка є робота «Соціалізм і соціал-демократичні рухи в Європі» написана у 1896 році? У ній він спростовує ідею державотворення Маркса-Енгельса. Чи багато, хто сьогодні говорить про те, що у роботі: «Що таке поступ» Франко передрікає, що Енгельсова держава стане тюрмою народів?

А тепер подивіться, з 20-х років ХХ сторіччя йде штучний відбір. Більшовики знищили холодний Яр та Медвинську республіку, провели колективізацію та організували Голодомор. У результаті, вони знищили клас господаря. Подивіться на одну річ. Ми говоримо, скільки мільйонів викосив Голодомор, скільки комуністи розстріляли та відправили в табори. Та чому ми мовчимо, про те, що, люди, які вилучали хліб, писали доноси, арештовували та розстрілювали, живуть та дали потомство? Чому не розповідаємо про те, що Крим заселений відставниками з НКВС та КДБ? Ці люди одержували великі пенсії та мешкали в чудових великих квартирах.

Наші проблеми в теперішній Україні починаються з Кравчука. Секретаря компартії з ідеології та провідного брехуна, людина, яка на виборах переграла Чорновола. Потім був популіст Кучма: «Скажіть яка Україна вам треба — і я таку будуватиму». Та все ж таки, ілюстрацією нашої катастрофи стало голосування за Кравчука. Що йому протиставив тепер вже покійний Левко Лук’яненко? Він народові сказав: «Я вам гаранту свободу, а решту ви зробите самі.» А народ до цієї свободи був неготовий. Він її боявся. Ви подивіться на коняку, яка прив’язана на млині ходила по колу. А коли від старості і праці вона осліпла, її випускали у степ на смерть. І вона не ходила рівно, а рухалася по колу.

— Тобто, ви хочете сказати, що рабство передається генетично?

— З одного боку так, ви абсолютно праві. Генетику ніхто не відмінив. Те, що генетично прагнуло волі, було в основному, винищено. Ментальний господар знищений. Лишилися наймити. Ще в 1964 році на річниці смерті Василя Симоненка, Іван Дзюба сказав сакральну фразу: «Найбільша наша проблема, це — рабська психологія споживацького патріотизму». І до речі, великої мірою, її нам нав’язав захід. Ми сьогодні кажемо, що хочемо в Європу, але що там є в контексті духовності таке, чого в нас немає?

Торік, влітку, у Києві був по службовим питанням представник Української Автокефальної зарубіжної церкви митрополит Лоренцо Касатті. Я вирішив зробити невеличку екскурсію. Що можна показати в Києві? Золоту браму та Софію. Він та інші наші гості зачудовані стояли перед Золотою брамою. Митрополит Лоренцо подивився на Софію і сказав: «Якої вам треба Європи? Ось тут витоки духовності!» І пальцем показує на підлогу Софії Київської.

— Ви кажете, що Європа нам не потрібна, але її багаті суспільства схильні більше до милості. Можливо саме тому нам так хочеться до ЄС?

— Справа в тому, що час не стоїть на місці. Змінюються сторіччя і змінюються підходи. Сьогодні на вулицях Європейських столиць ніхто нікого не спалює, не четвертує і публічно не піддає тортурам. Сьогодні вже в США був чорношкірий президент. Та чому так? У них не було нашого катастрофічного більшовицького минулого. Зверніть увагу, більшовизм ніде в світі не прижився, окрім Московщини. Звісно, в Європі тоталітарні режими були, але в комуністичні моделі вони не прижилися. Більшовизм це — Московський феномен. Бо його ментальність випливає із спотвореної, утім досконалої ментальності імперії Чингізхана.

На цю тему дуже добре дослідження зробив Олександр Речкалов. Він написав чудовий двотомник «Хто ти Русь?» У першому томі він присвятив останні розділи Данилу Галицькому та Олександру Невському. Речкалов показав показував формування ідеології на основі Духовності. Данило Галицький випливає з духовності русича: свободи, поваги людської гідності. Олександр Невський, який ходив за ярликом аж до татар, зробив у Новгороді перепис, щоб платити данину. А тим, хто не хотів переписуватися, різали вуха та носи.

— Але ж він вважається на Московщині святим

— У них не тільки Олександр Невський святий, але навіть і Андрій Боголюбський. А тепер подивіться. Є одна дуже цікава річ. У Шевченкові дні ми з митрополитом Віктором у товаристві «Знання» зробили лекцію. На ній говорили про Шевченка як про пророка. У нього в щоденнику є надзвичайно цікава фраза, він пише приблизно так: «О святі великі Першоапостоли, як ми здрібнилися, як ми понівечили велику і просту істину дану через вас. Вашим іменем святі отці, побилися на Нікейському соборі як п’яні мужики (…) Вашим іменем ми вклоняємося сьогодні скандальним суздальським божкам…».

Скандальні суздальські божки. Краще не скажеш. І знов таки, це — злочин Кравчука. Коли відроджувалася автокефальна українська церква в національних традиціях і був патріарх Мстислав, йому не дали ні резиденції в Україні, ні можливості тут служити. У мене також багато питань до Томосу. Я не вірю, що греки відроджуватимуть нашу духовність.

— А що тоді робити з Московським патріархатом?

— Ви знаєте, з ним нічого не треба робити. Він мертвонароджений і рано, чи пізно загине. Сьогодні треба думати не про Московський патріархат, а перейматися, як має виглядати православна церква в Україні. Вона повинна забезпечувати духовні потреби українського народу, і тоді він до неї прийде.

— Однак ми маємо справу з багатьма зазомбованими прихожанами МП.

— На великий жаль, це — так. При чому, там логіка не працює, вони вас не будуть слухати. Для них це — гріх. Прикро, що дуже багатьом українським громадянам вбиті в голову висмоктані з пальця поняття канонічності та благодатності. Насправді, вони не відповідають істинному стану речей. Треба розділяти поняття: Бог — це одне, церква — це друге, релігія — це третє, а віра — це четверте. Усе це — різні поняття, які треба розглядати окремо. Тоді ми не будемо плутатися і наведемо порядок в своїх головах. А коли все змішали в один коктейль — це відкритий шлях до маніпуляцій. Сучасне богослов’я — це зовсім не наука. Це — суміш схоластики та демагогії.

— Ви часто говорите про ЄДСМ. Комусь може здатися, що для священика це дивно. Чи пов’язане питання ЄДСМ з духовним відродженням.

— Безпосередньо — можливо, ні, а опосередковано — так. Перш за все, Україна традиційно жила громадою. Громада — великий чоловік і вирішувала все. Ні в одній країні світу не було аналогу нашого Майдану. Це був всенародний підйом і я бачив, як люди в світі, особливо українці на нього дивилися. Я пам’ятаю, як на Майдан неначе на святе місце йшли тисячі після Революції Гідності, хоча політики злили в каналізацію усі його здобутки.

Та повернімося до поняття громади. Кравчуки зробили все можливе, щоб знищити громаду і колективну спільну дію. Ні в якому разі не можна було в колгоспах розпаювувати нерухомість. Її потрібно було зберегти, щоб зробити робочі місця на селі. Тому, в основі має бути громада. І вона мусить знати, чим вона повинна оперувати. За Конституцією надра і все інше належить народові. Так само і в державі. І поки ми не матимемо народного контролю за державним ресурсом, нічого не буде.

ЄДСМ — це перший крок, але необхідний. Знаєте, у математиці є поняття необхідного і достатнього. Єдина державна система моніторингу може і недостатня, але необхідна. Тут ми можемо викинути людський фактор і бачити безпосередньо, що у нас робиться в енергетиці. Ціна питання надзвичайно висока. Коли курс долару був 8 гривень, це — 560 мільярдів доларів у рік. Ось так. УЄДСМ лежать гроші на освіту, просвіту, медицину. Ми беремося реформувати надбудову, не маючи толку і порядку в базисі.

Скажіть будь ласка, хтось іде на ринок по помідори і бере з дому ваги? Такого немає. Вагами забезпечує продавець. Держава має проконтролювати, щоб засоби міри і ваги були правильні і відповідали дійсності. В нас людина мусить писати заяви, бити поклони, платити гроші щоб їй поставили лічильник. З якого переляку? Люди купують в держави енергоресурси, тому лічильники має ставити саме вона!

Повинні працювати центральні сервери, куди в режимі онлайн має приходити все, що виробляють електростанції: теплові, атомні і так далі, а також інформація про видобуту нафту і газ. Усе має бути чітко обліковано і держава повинна це знати. І ось тоді, на базі цієї інформації може бути математична модель всього, що відбувається. Так ми отримаємо основу справжнього ринку і ринкову ціну на енергоносії.

Тарифи мають бути прозорими. Наприклад, Ляшко каже: «Зменшимо у два рази», а Юля пропонує скоротити їх у два з половиню. А я питаю: «Чому не в 2,7? Чому не на 1,9? На що ви спираєтеся?» І він і вона живуть на відкатах за спекуляцію енергетичними ресурсами. І тому, коли свого часу ми подавали цей проект, він у зал не потрапив. Подивіться ніхто із кандидатів не пропонує механізму відкритого господарювання, відкритої економіки. Ніхто не пропонує відновити кооперативний рух.

Тому, на першому місці має бути ЄДСМ — це енергетика, далі повинна йти ревізія всіх матеріальних ресурсів та контроль за використанням земельних ресурсів. У цьому сенсі мені байдуже що каже Євросоюз, але я вважаю, що закон про продаж земель сільськогосподарського призначення злочинний. Якщо людина хоче займатися землею, повинна бути довгострокова, навіть пожиттєва оренда, навіть із правом передачі у спадщину.

Тому, я вважаю, що народ повинен мати інформацію, що існує проект єдиної державної системи моніторингу енергетики. Зараз ми замаємося політичною частиною — готовимо його до прийняття, а якщо він стане законом — буде технічна частина — його реалізація. І саме після неї варто очікувати на конкретні результати.