Ігор Козаченко: «Необхідно будувати модель державної «хмари»
Існує чимало великих приватних «хмар». Вони надають за невеликі кошти свої послуги європейського рівня.
![Ігор Козаченко: «Необхідно будувати модель державної «хмари»](https://i-ua.tv/img/790x450/7/kozachenkon-fce78c13.jpg)
Ще не так давно, фотографії та інші документи зберігалися тільки на наших комп’ютерах. Поламка системи «Windows» була подібна до лютого зла. Це означало, що пропали довго і старанно накопичені дані. Потім, життя стало легшим. На арену Інтернету вийшли великі онлайн-сервери, на яких можна зберігати і фотого, і різноманітні документи. Їх ще називають «хмарними» технологіями. Та чи можливе створення українських «хмарних» серверів? Про це i-ua.tv поспілкувався з членом Української Академії Кібербезпеки Ігорем Козаченком.
— Чи можуть українські ІТ-компанії будувати «хмарні» технології світового рівня? Що для цього потрібно?
— На сьогодні, українські ІТ-компанії мають на те причини і фізичні можливості. Це — їхні бажання. Що потрібно для цього? Попит. Якщо є відповідні органи, фірми і компанії, які використовуватимуть ці технології і платитимуть за них кошти, то ІТ-компанії надаватимуть такі послуги. Мушу сказати, є і невеличкий негатив. На сьогодні, «хмарні технології» уже мають обсяги світового значення. Існує чимало великих приватних «хмар». Вони надають за невеликі кошти свої послуги європейського рівня. Тому, конкурувати з такими монстрами, нашим ІТ-компаніям буде важко.
— Яку саме модель побудови «хмарних» сервісів Ви бачите для України?
— По-перше, необхідно будувати модель державної «хмари» і включити в неї усі інформаційні ресурси України. Тоді міністерства і відомства не розбудовуватимуть свої дата-центри, не будуватимуть нові серверні і не витрачатимуть колосальні гроші на їх утримання. Відповідно, це можна зробити на рівні держави і прийняти закон про «хмарні» технології. Він дозволить заощадити великі бюджетні кошти та використовувати їх на розвиток додатків, реєстрів, документообігу державного рівня і захищати дані інформаційні ресурси консолідовано та успішно.
— Що робити зараз держсектору: шукати справжні «хмари» для розміщення баз даних, чи самим забезпечувати їх працездатність? Про що свідчить світовий досвід?
— По-перше, я б радив домовитися з приватним сектором. Приватне і державне партнерство — це той ключовий момент, коли гравці можуть правильно використовувати одне одного. Я маю на увазі, що держава має свої інформаційні ресурси, які можна розмістити на інформаційних ресурсах приватного сектору. Останній має потужності і новітні технології. На технічному і законодавчому рівнях це доречно об’єднати. Та тільки в такому симбіозі вже завтра можна вирішити питання побудови як комерційної, так і державної хмар. Для цього в держави все є. Технологічна, захищена мережа передачі даних, система конфіденційного зв’язку, яка забезпечує і об’єднує всі міністерства та відомства держави. Також операторами даних систем є також приватні структури. Тому, перший крок можна зробити вже завтра. Не вистачає тільки політичної волі.
— Чи здатен, на Вашу думку, український ринок повернути інвестиції, що вкладаються у хмарні сервіси?
— Так, це можливо. Думаю, це можна зробити у найкоротші терміни. Утім, це буде досягнуто тільки в приватно-державному партнерстві. Інакше, комерційний сектор не може повернути комерційні кошти.
— Які на, Вашу думку, перспективи у «хмарних» сервісів світових гравців в Україні?
— Перспективи, як кажуть, райдужні. Сьогодні є усі необхідні здобутки і посилання. Потрібно тільки законодавчо захистити приватний сектор і дати можливість операторам і провайдерам розбудовувати даний сервіс для ринку в Україні, Європи та світу. Україна — місточок між Європою та Азією, через який можливо побудувати будь-які «хмарні» технології. Вони будуть вигідними усім і сприятимуть розвитку як бізнесу в Україні, так і зміцнення держави в інформаційному просторі.