Олександр Новохатський: українців, чекає потужна хвиля знесення старих еліт

У Сполучених Штатах Америки минули вибори і наступним, сорок шостим президентом, скоріш за все, стане демократ Джозеф Байдон. Тим не менш, серед різних експертів лунає думка, що Дональд Трамп піде, залишивши після себе «трампізм». Ми спробували розібратися із тим, що означає цей термін і що очікуватиме США та Україну у майбутньому, разом із політичним аналітиком Олександром Новохатським.

— Що таке трампізм?

— Можливо, про сутність та форми «трампізму» ми ще неодноразово прочитаємо. Знайдуться експерти, фахівці та дослідники феномену. Навіть, якщо цей рух зазнає поразки.

Щодо системного протистояння існуючим практикам глобального маніпулювання людськими спільнотами, ми ще почуємо не один раз. Навіть відчуємо ці процеси на своїй шкурі.

Демократія, як влада демократів, ганебне явище. Ганебне та неприпустиме. Нарешті у своєму розвитку, людські структури дійшли до краю застосуванню технологій маніпуляцій свідомістю.

Дональд Трамп став першим лідером Сполучених Штатів, який своїм прикладом почав демонструвати, що необхідно називати речі своїми іменами. Він одіозний, яскравий, несамовитий, впертий … напевно саме така особистість потрібна була для публічного старту цього процесу. Процесу руйнування міфів та маніпуляцій. Процесу початку боротьби за світ стосунків, вільний від людожерства. Припускаю, що сам «містер Дональд», може бути не в курсі своєї ролі у світових процесах трансформації світу людей.

— Що собою являє світ маніпуляцій?

— Наш сучасний світ вибудований на маніпулятивних технологіях керування людьми. Менеджери-маніпулятори, які зайняли провідні місця в економіці, політиці, мистецтві, інших галузях нашого життя не виробляють цінностей. Вони маніпулюють думками, імітують розвиток, спотворюють сприйняття загально-людських цінностей, руйнують світ істинного пізнання та гальмують шлях відкриттів. Намагаються до скону використовувати старі технології. Не виробляти, а переорієнтовувати виробництво. Не давати повноцінної оплати виробникам цінностей — робітникам, інженерам, менеджерам-виробничникам.

Тільки та виключно — маніпуляції, маніпуляції, маніпуляції. Медіа виходять під гаслами «ми вражаємо», «головні новини», тощо. Нам постійно нав’язують, що саме ми маємо відчувати. Виробники товарів знаходяться в Китаї та інших периферіях, а менеджери-маніпулятори лише клеять свої етикетки, та не несуть відповідальності за якість, вміст чи користь. Крім того нам постійно нав’язують думки що ми купуємо не товари, ми купуємо настрій … Нам продають їстівні «щітки для взуття», і розповідають що саме так виглядають і смакують тістечка. Ми живемо в такій собі «країні брехунів» від Джані Родарі.

Прикладів насправді наводити не треба, бо все навкруги насичено маніпуляціями з метою спонуками нас до певних дій. При цьому, ми нібито самі маємо того захотіти … нібито самі маємо захотіти вибирати на виборах отой людський непотріб, нібито самі визначаємо положення конституцій, нібито самі розв’язуємо військові дії, а потім самі приймаємо рішення про мир за будь-яку ціну …

— Що може прийти на зміну епосі маніпуляцій?

— Як на мене особисто, то ми спостерігаємо початок величної битви за майбутній устрій світу людей. Це як битва між адептами культу сонця та культу змії. Ми, людство, людська цивілізація, вже пережили подібний цивілізаційний армагедон шість тисяч років тому. Перемогли прихильники культу Сонця та встановили певний порядок організації в людських структурах. Він добіг свого логічного кінця. Форма пірамідальної структури суспільства вже не відповідає ані рівню розвитку людей, ані стану взаємодій людей із оточуючим світом.

Змінились умови та люди вже не можуть жити тим порядком організації свого щоденного життя. Сьогодні, задача світу людей — винайти нову форму організації людських утворень, яка б забезпечувала стабільний розвиток людини у взаємодії із навколишнім всесвітом.

Добігла кінця доба під умовною назвою — людина цар природи. Починається доба партнерства та взаємодії з прицілом на усвідомлене виконання людством своєї функції у Всесвіті. На зміну піраміді управління йде соціальний фрактал, людино-центрична система взаємодії/недомінації.

Сьогодні йде змагання за право влаштовувати новий порядок стосунків між людьми. З одного боку конфлікту прибічники Уніфікованого концтабору із цифровими технологіями маніпулювання свідомістю. З другого — прибічники Світу вільних само-організованих людських спільнот.

— Як відбувається конфлікт між маніпуляторами та прибічниками Світу вільних само-організованих людей?

— Так вже сталось, що Сполучені Штати перші підійшли до публічного проявлення цього конфлікту. Одну сторону, маніпуляторів, уособлюють Демократи, а сторону само-організованих спільнот — Республіканці. Одні й другі є інструментами. За самим конфліктом стоять певні «ділові кола», які мають різні світоглядні уявлення на подальші шляхи розвитку людства.

Це конфлікт принципів та цінностей. Конфлікт між прибічниками курсу подальшого охудобленя людей та адептами курсу людиноцентричних способів організації людських механізмів колективного виживання. Одні звикли заробляти гроші через маніпуляції з цінними паперами та фондовими ринками. Інші стоять на принципах необхідності забезпечення грошей виключно матеріальними виробами, чи реальними послугами.

Все тільки починається. Цим двом силам не розминутись на одній планеті.

У США розгортається буквально битва за спосіб влаштування щоденного життя людей. Умовні трампісти схиляються до матеріального виробництва, розвитку власної промисловості, трансформації джерел отримання енергії тощо. Маніпулятори-демократори прагнуть загнати людей у гетто та отримувати надприбутки і насолоджуватись життям таких собі ексклюзивних власників людства. Це неймовірно серйозно. Це боротьба де факто проти рабства. Але, маніпулятори і тут маніпулюють поняттями та людськими вчинками — у рабовласництві звинувачують трампістів …

Проте, як будь-яка глобальна революція укладу, перемога більш прогресивної стратегії відбудеться одноментно та абсолютно неочікувано. Перемога може прийти не з середини Америки, а із зовні. Може так статись, що новий-інший уклад життя буде реалізований в іншій країні. В тому числі завдяки сприянню «ділових кругів США». Кілька країн можуть бути такими собі полігонами для випробування моделей новітнього порядку життя.

— Чи є в Україні сили, прибічники людиноцентричних способів організації людських механізмів

— В Україні немає потужних сил здатних опиратись природнім процесам усвідомлення людьми свого місця у Всесвіті. Немає ефективних важелів тиску на людську свідомість. Немає потужних партій, які б структурували слухняність мас. Немає інших важелів впливу на 100% людей. Ні армія, ні віра, ні мова, не здатні структурувати сучасний український простір людей у монолітну систему, придатну для утворення концтабору.

Українці, вельми волелюбні, незламні, пронесли крізь віки автентичні знання про природній устрій Всесвіту, як взаємодію із природою, а не протиставлення їй. Українці, найбільш близькі до базового простору реорганізації побуту під ідеї взаємодії та соціального співробітництва.

Американські «зацікавлені кола» вже давно (з самого першого дня відокремлення від Союзу) проявляють інтерес до «наших земель». У всіх без виключень українських президентів були і є американські консультанти. Що демократи, що республіканці здійснюють вплив на український людський простір. Кожен переслідує власні цілі. Фінасисти-демократисти бачать великий ринок рабів. Виробничники-республіканісти бачать плацдарм для війни за новий світовий порядок. І тільки українці … десь заблукали поміж гетьманів із голодоморами та псевдо руського псевдо миру.

Звісно це мої особисті думки. Проте вони навіяні фактами та подіями навколо нас.

Псевдодемократичні цінності у нас уособлюють вчорашні активісти-грантоїди, а сьогодні звичайні чиновники-людожери. Вони не мають уяви про те, що потребують українці. Вони не мають співчуття. Не мають освіченості. Не є продуктом людського середовища. Вони відбулись всупереч народному укладу життя, народним цінностям та народним віруванням. Вони чужорідний продукт на кшталт ракової пухлини. Сьогоднішній президент — їх інструмент для здійснення поневолення людей та структурування простору у машину маніпуляцій заради збагачення окремих власників такої системи. Умовні соросята, є інструментом поневолення українців та силового загарбання їх землі.

Україна пов’язана із Американськими Штатами. Ситуації в обидвох країнах доволі схожі. І справа тут не в показниках ВВП на душу населення. Справа у розумінні людьми у який саме спосіб, колективно отримувати стабільний стан добробуту. Успіх України може дати поштовх до зміни ситуації в Штатах та навпаки. Із ситуації, яка склалась існує тільки спільний вихід. Українці зобов’язані змінити своє життя. Інакше їм загрожує винищення. У цій ситуації ми можемо відіграти роль стратегічного партнера та джерельної основи для експансії нового способу облаштування щоденного життя. Адже за старим способом ані ми, ані американці, вже жити не можуть.

— Чого в Україні очікувати далі?

— У будь-якому випадку, нас, українців, чекає потужна хвиля знесення старих еліт. Як на мене, то трампісти мають у сучасному українському просторі набагато більше прихильників. Потреба українців у справедливості (рівності перед законом) сягає неймовірних показників. А соросята, це яскравий приклад несправедливості. Олігархи та старі функціонери — яскравий приклад несправедливості. Такі потужні соціальні процеси можна використати виключно одним чином — повним знесенням керівної структури людської системи організації життя.

Тим більше, що на сьогодні нашим життям, вони вже не керують. Це тільки ілюзія, маніпуляція. А маніпуляції з ілюзіями добре руйнуються прямим діями людей. І це наша українська традиція. Прямим діями (Майданами) вказувати шлях поступу для нашого світу. Можливо цього разу вона, ця традиційна припарка від народу, буде більш ефективною для зміни порядку життя та встановлення нових-інших правил.