Сергій Дацюк: Усі спроби обговорення Мінського процесу та Нормандського формату — даремно витрачений час

А ми як малі діти. Щиро віримо у небилиці.

Від дня останніх перемовин у Нормандському форматі минув рік. Нагадаємо, у них брали участь лідери України, Німеччини, Франції та Росії. Голови держав зустрічалися, щоб обговорити питання припинення російської збройної агресії в Україні. Чи були якісь відчутні позитивні результати від їх домовленостей? Про це i-ua.tv запитав філософа Сергія Дацюка.

— Чи можна говорити про якісь результати від зустрічі у Нормандському форматі, яка відбулася рік тому?

— Нормандський процес — це наслідок Мінського. Останній помер, і про це експертам стало зрозуміло, десь два роки тому. Усі спроби відновлення дієздатності Мінського процесу ні до чого не призвели. Спроба реанімації імені нинішнього президента була вкрай невдалою. Тому, мені здається, що про це просто потрібно перестати говорити і говорити про щось інше.

— Про що?

— Варто обговорювати інші шляхи подолання кризи на Донбасі. Існуючий не працює. Усі спроби обговорення Мінського процесу та Нормандського формату — даремно витрачений час.

— Яким може бути конструктивний шлях вирішення конфлікту на Донбасі?

— Мені здається, що їх не один. Їх багато. Перший шлях називається визначення. Потрібно зрозуміти, хто там на тій території. Потім — дати собі відповідь на питання: «Чи вона нам потрібна?». Якщо так, слід вести перемовини без міжнародних посередників і без Росії. У нас популярні мантри, на кшталт: «Там немає з ким говорити, ними всіма керує Путін». Якщо це так — потрібно говорити з господарем Кремля. Тому, я б радив визначитися: чого ми хочемо, і з ким будемо говорити. На даний момент, ми цього не зробили.

— Чому?

— Ми ставили за мету говорити через міжнародних посередників з Путіним, роблячи вигляд, що він - ворог. При цьому, ми відкидаємо можливість спілкуватися з представниками окупованих територій. Тому, склалася ситуація, яка немає вирішення. Справа в тому, що у нас у жодній точці немає суб’єктів. Ми не визнаємо суб’єктність керівників «ДНР» та «ЛНР». Ми не визнаємо суб’єктність Путіна і суб’єктність посередників, бо з ними ми ні про що не можемо домовитися.

Розмови з не суб’єктами не мають сенсу взагалі. Тому, по-перше, нам потрібно визначитися. Визначитися з тим, кого ми призначаємо суб’єктом. Якщо це — Путін, треба говорити з ним. Якщо ми призначаємо суб’єктами представників окупованих територій, то не залежно від позиції Путіна, сідаємо з ними за стіл переговорів. Ця визначеність дозволяє будувати моделі. Допоки ми не визначилися, будь-які моделі і шляхи не мають сенсу.

— Тобто, для початку, потрібне визначення?

— Так, і говорити з суб’єктом. Зараз ми думаємо, що Франція і Німеччина є суб’єктом. Утім, ми помиляємося. Нам протягом кількох років поспіль показують, що це не так. А ми як малі діти. Щиро віримо у небилиці.

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Сергій Дацюк: Усі спроби обговорення Мінського процесу та Нормандського формату — даремно витрачений час