Сергій Кондрюк: Ми будуємо чи руйнуємо засади соціальної держави?

Морально-ідеологічні вподобання Галини Третькової як приватної особи потребують окремої розмови. Наразі питання прозаїчніше і практичніше — про шість наявних небезпек від неї, як очільниці профільного комітету

Що має робити суспільство, коли чи не головною небезпекою соціальній політиці стає очільниця парламентського комітету саме з питань соціальної політики?

Морально-ідеологічні вподобання Галини Третькової як приватної особи потребують окремої розмови. Наразі питання прозаїчніше і практичніше — про шість наявних небезпек від неї, як очільниці профільного комітету й як головного соцстратега моно-турбо-більшості в Парламенті.

ПЕРША небезпека. Системна дискримінація найманих працівників заради примітивних комерційних інтересів роботодавця. Законопроектом № 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (заголовний автор Третьякова) зокрема передбачається:

— остаточне перетворення працівника у кріпака шляхом позбавлення його гарантованих Законом і колективними договорами фундаментальних трудових прав через абсолютизацію можливостей роботодавця встановлювати в індивідуальному трудовому договорі майже будь які умови праці для найманих й права керівника по настрою приймати й звільняти з роботи;

— мінімізація сенсу об’єднання в профспілки через дозвіл роботодавцю звільняти членів профспілок без попередньої згоди профкому й надання права керівнику підприємства самочинно встановлювати й міняти режим праці, оплату й умови праці та тривалість гарантованого відпочинку.

ДРУГА небезпека. Постійний саботаж в Комітеті законопроектів на реалізацію прямих норм Конституції, ратифікованих конвенцій МОП та рішень Конституційного суду, зокрема

— реєстраційний номер 1175 від 29.08.2019 — Проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо затвердження прожиткових мінімумів на рівні фактичного розміру

— реєстраційний номер 2123 від 11.09.2019 - Проект Постанови про невідкладні заходи щодо затвердження оновлених наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів і наборів послуг та формування на їх основі прожиткового мінімуму

— реєстраційний номер 2378 від 05.11.2019 — Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці

— реєстраційний номер 2410−1 від 08.11.2019 — Проект Кодексу України про працю — реєстраційний номер 2650 від 20.12.2019 — Проект Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо посилення захисту конституційного права на вчасну оплату праці)

— реєстраційний номер 3051 від 10.02.2020 — Проект Постанови про забезпечення виконання рішень Конституційного Суду України у сфері соціального захисту населення

— реєстраційний номер 3052 від 10.02.2020 — Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком та відновлення розміру коефіцієнту страхового стажу 1,35

— реєстраційний номер 3015а від 27.08.2020 - Проект Закону про внесення змін до статті 96 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімального посадового окладу

— реєстраційний номер 5179 від 02.03.2021 — Проект Постанови про заходи із забезпечення погашення заборгованості по заробітній платі

ТРЕТЯ небезпека. Спотворення основоположного конституційного стандарту прожиткового мінімуму через «відізвання» його від соціальних гарантій чи підміни сутності абстрактною прив’язкою його величини до розміру середньої зарплати.

Зазначене передбачено законопроектом авторства Третьякової «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення» (№ 3515 від 20.05.2020)

ЧЕТВЕРТА небезпека. Невпинне лобіювання примусового пенсійного накопичення в приватних фінансових структурах при повній відсутності механізмів гарантування збереження накопичень. Законопроект Третякової № 2683 «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» визнано таким, що містить численні корупційні ризики й має ознаки фінансової піраміди. За визнанням самого соцкомітету є таким, що потребує

— приведення положення проекту у відповідність із нормами Конституції України;

— приведення положення проекту у відповідність із міжнародними зобов’язаннями України, що містяться у Міжнародних договорах, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;

— приведення положення проекту у відповідність із практикою Європейського суду з прав людини.

П’ЯТА небезпека. Досі не оприлюднені, не розглядалися й ймовірно просто відсутні у голови соціального Комітету й соціального Комітету пропозиції до Бюджетної декларації на 2022−24 роки щодо припинення антиконституційної практики штучного заниження в Держбюджеті розміру прожиткового мінімуму й відповідно мінімальної зарплати й інших державних соціальних гарантій, а також динаміки очікуваних (планових) змін рівня легальної зайнятості, масштабів і глибини бідності, співвідношень реальних заробітних плат в Україні та країнах, куди найбільше виїжджають українці на заробітки.

ШОСТА небезпека. Відсутність розробленої чи хоча б ініційованої соцкомітетом проекту Дорожньої карти чи принаймні проекту Стратегії соціального розвитку України є свідченням того, що вже майже два роки в роботі профільного Комітету нехтується конституційне визначення України як соціальної держави.

То що має робити суспільство в такій ситуації?

Чи може дворічний термін є замалим для висновків і рішень?

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Сергій Кондрюк: Ми будуємо чи руйнуємо засади соціальної держави?