Микола Голомша: Українська Конституція є досконалою і не потребує ніяких ін’єкцій

Український Основний Закон уже живе чверть століття. Про те, чи потрібно його змінювати і чи є в ньому недоліки, i-ua.tv поспілкувався з лідером партії «Патріот» і правником Миколою Голомшою.

— У нас дійсно одна з найкращих Конституцій у світі? Утім, знаходиться чимало охочих її змінити. Можливо, вона — відголосок переходу з радянської епохи?

— Дійсно наша Конституція є однією з найдемократичніших у світі. Її прийняли на піку демократії, після великої стагнації радянського періоду. Тому, якщо ми будемо її дотримуватися, нам нічого не потрібно.

Проблема наших бід криється в іншому. Україну полонила постправда. До влади допускаються люди, які не мають ні освіти, ні уяви про елементарні поняття державності. Вони хочуть змінити нашу Конституцію, абсолютно її не знаючи і не розуміючи. Хоча, вона — досконала.

— Можливо, Конституцію хочуть змінити, бо вона місить відголоски переходу з радянської епохи?

— Звісно, українська Конституція може відображати пострадянський період. Наш Основний Закон є надто соціальним і передбачає безкоштовну медицину і навчання. Усе ж таки, я б пропонував подивитися на ситуацію під іншим кутом зору.

Годі у всіх наших бідах звинувачувати Конституцію! Україна має дуже великий природний потенціал. Їй належить 2% від території світу та 7% корисних копалин. Наш природний та державний ресурс має потенціал від 8 до 19 трильйонів доларів. Цю цифру вивели фахівці. Утім, сама Україна і досі не провела інвентаризацію власних багатств. Що таке 6 трильйонів доларів? Їх вистачить, щоб роздати по тисячі доларів цілому світу.

— У чому причини українських негараздів?

— Ми живемо дуже бідно і не хочемо вчитися. Навіть свій бюджет пишемо по пострадянським принципам. Люди, які створюють державний кошторис, демонструють абсолютну неосвіченість. Десь 60% можновладців є комсомольцями, ленінцями та партійцями, які ще не вистрибнули з пострадянських штанів. Вони не вчать історію, державотворення, політекономію та економіку. Вони дуже відстають від цінностей, характерних для цивілізованих країн. На жаль, наші можновладці мислять радянськими категоріями і штампами.

Українська Конституція є досконалою і не потребує ніяких ін’єкцій. Їй потрібне коригування менеджменту. Я маю на увазі, прийняття правильних законів. У першу чергу, про вибори. Саме такі закони допоможуть нам раз і назавжди покінчити з монополією на владу. Годі вже терпіти олігархів! Люди, які під час першої хвилі приватизації заволоділи державним майном, насправді заснували ще нахабніші монополії. Більше того, вони знаходилися у руках окремих сімей. Певні громадяни збагачувалися на загальнонаціональному добрі. Якби ж вони знали, яку небезпеку на свої голови вони можуть накликати в майбутньому! Ці люди мають ставити на перше місце не процвітання своїх псевдодинастій, а національні інтереси України.

Саме тому, прийшов час сформувати закони, які захищатимуть національну безпеку України від олігархічних утворень. Один із відомих товстосумів має у своїй кишені 50% валютної виручки України та 33% її ВВП. І це — загроза національній безпеці. Саме тому, вже нарешті варто покінчити з монополіями.

Ледь не усі олігархічні клани сформували люди, які дорвалися до влади. Замість того, щоб розбудовувати Україну, вони перетворили політику на інструмент збереження і зміцнення своїх монополій. І ці псевдодержавні діячі не збираються здавати свої позиції. Вони навіть на власний захист застосували свої, олігархічні ЗМІ. У медіа зараз намагаються прокрутити дискурс проти критики олігархів. Однак у мене інша думка. Ми маємо терміново відділити бізнес від влади. Олігархи не мають права формувати політику, писати закони під свої інтереси, тримати кишенькові уряди та підконтрольних правоохоронців. Годі вже!

Підсумовуючи, хочу сказати. Конституцію змінювати нам не потрібно. А ось закон про вибори ще й як! Наразі олігархи заважають народові бути джерелом влади. Для того, щоб взяти участь у президентських виборах, кандидат має заплатити майже 3 мільйони гривень! Це непосильна сума, якщо ти не олігарх. У результаті, люди, які б хотіли себе спробувати у владі, туди не йдуть. Крім того, при мізерних зарплатах рядових українців, на вибори витрачаються баснословні кошти. То може причина всіх наших бід не Конституція? Може нам треба обрубати гілку, на якій сидять олігархи?