«Діалог, якого не було». Анатолій Меньків показав картини, які він намалював під час карантину

— Вір у себе — і в тебе все вийде, — звернувся до молодого хлопця, який чаклував пензликом, невисокий бородань. Учителя звати Анатолій Меньків. Він проводить арт терапію для бійців війни з Росією, ще з 2015 року. Раніше, приходив з фарбами до дніпровського військового госпіталю та лікарні імені Мечникова. Тепер запрошує воїнів світла до своєї майстерні.

Роботами Анатолія Меньківа милуються у музеях та галереях США, Італії, Іспанії, Кореї ну і, звісно ж, України. Він — дизайнер і художник. Два роки карантину митець провів у обіймах творчості. Зрештою, муза виявилась вдячною. Із цього вийшло близько 245 картин, виконаних у стилі експресіонізм. Абстрактний живопис змушує глядача ввімкнути уяву та милуватися поєднанням технік і барв.

Роботи карантинного періоду Анатолій Меньків поділив на дві серії «Діалог, якого не було» та «Метафізика». 45 картин представили у Дніпропетровському художньому музеєві. Щоб показати усі, банально забракло місця. Тому інші роботи поки що знаходяться у майстерні митця.

21 липня відбулася персональна виставка Анатолія Меньківа «Діалог, якого не було». Опісля презентації, і-ua.tv зміг поспілкуватися з митцем.

Про захоплюючий тандем матеріалів

На картинах зображений шлях моїх пошуків. Я ретельно підбирав матеріали та кольори. Наважився використати дуже різні фарби. Ви можете побачити і типографські, і акрил, і навіть матеріали з дрібними блискітками. Я намагався поєднати непоєднуване. Адже, раніше, художник боялися з’єднати такі матеріали. Я ж взяв за мету віднайти їх симбіоз та заохотити до взаємодії.

Про «Діалог, якого не було»

Тут я використав орнамент. Кожен з нас, як і зрештою, планета Земля, має власне коріння. Воно настільки велике, що йде з глибини. Я не маю змоги спілкуватися зі своїми предками. Натомість, вони постали на цих картинах у вигляді орнаменту. Я намагаюся показати, що ці люди колись жили. Великі мазки — це сьогоднішній день. Він в нас динамічний та хвилястий. Дуже нагадує діалог, де поєднанні одна форма з іншою.

Про «Метафізику»

Це той самий стан, де ми знаходимося. Я змалював розум, який не шукає кордонів і починає працювати без обмежень. Саме так, без жодних кордонів, я сприймаю світ. І це — скрізь. Приміром, можу знайти одну територію, а потім переміститися на іншу. Можу їх з’єднати і подивитися на те, що розташовано з різних боків навколо нас.

Радянський Союз нас тримав у жорстких рамках. Не дай Боже, тобі піти праворуч, або ліворуч. Буде осуд, чи кара. Та все змінюється. Ми живемо в дуже класному часі. Тепер ми можемо не боятися висловлювати власну думку. Тому, у сприйнятті цього світу немає кордонів. У подорожах, так само. Адже, я можу їхати куди завгодно. А ще — ми маємо доступ до різної інформації. Тут потрібно красно подякувати сьогоденню.

Робота під час карантину

Працювалося просто супер! Карантин дав мені можливість піти до майстерні і ні на що не відволікатися. Я збирався думками, силами та духом. Закрився, і віддався роботі на повну катушку. У майстерні залишилося іще 200 моїх робіт. Та великої виставки не буде. Ми не зможе все помістити у ці приміщення.

Про подорожі

Аби розуміти, що відбувається у світі, художник має багато подорожувати. Так він шукає для себе нові образи та інформацію. Я вельми багато мандрую. Приїжджаючи додому, переосмислюю побачене в інших краях і виплескую його у мистецтво.

Художник так влаштований, що він мислить образами. Десь закордоном — інша країна, інший менталітет та інше сприйняття світу. Ти починаєш розуміти наскільки люди є схожими між собою, але водночас, наскільки вони — різні. До речі, те ж саме стосується і художників. Вони можуть бути і різними, і схожими.

Арт-терапія для бійців

Раніше роботи бійців, які вони створили на арт-терапії разом зі мною, можна було побачити у міськраді на виставках. Та на жаль, наша місцева влада не зацікавлена. Вона воліє не приділяти увагу арт-терапії. Хоча, на моє переконання — це дуже важлива праця. Вона повинна спонсоруватися та усіляко підтримуватися. Адже, люди повертається зі зміненою психікою з війни. Беручи до рук пензлика, боєць починає творити. З кожним мазком він малює новий світ. І ця творчість його окрилює. Як же їм класно робиться на душі, коли вони чують фразу: «У тебе вийшло!»

Наразі ми працюємо у моїй майстерні. Нехай хлопці мені телефонують та пишуть на Facebook. Думаю, ми домовимося про зустріч.

Звернутися до Анатолія Меньківа можна за цими контактами:

Т. +38 050 362 32 33

E-mail [email protected]

Facebook.com/menkivart

Художній музей знаходиться за адресою: Дніпро, вул. Шевченка, 21.

Час роботи: 10:30 до 17:30 (каса до 17:00).

Понеділок та вівторок — вихідні.