Заява політичних партій, що виборювали незалежність та демократію України до 30-ї річниці державної незалежності
Справедливими і такими, що належно відображають суспільні уподобання та інтереси, можуть бути лише вибори без прохідного бар’єру, коли своє місце в парламенті матиме будь-яка партія, що здобула народну підтримку і зібрала голоси у кількості достатній для отримання бодай одного місця у виборному органі.
Напередодні тридцятої річниці незалежності України, ми, представники партій, які створені в період здобуття та утвердження державності України, і побудовані на засадах усталених демократичних ідеологій, вважаємо за необхідне заявити про наступне.
Завдяки зусиллям громадянського суспільства і різних політичних сил три десятиріччя розбудови української державності позначені низкою позитивних зрушень і демократичних здобутків. Однак в цілому Україна досі далека від проголошених Конституцією високих стандартів демократичної, правової, соціальної держави та наповнення євроінтеграційних декларацій реальним змістом.
Викликає дедалі більше занепокоєння поступова деградація політичних інститутів і, як підсумок, дедалі нижча якість здійснення державного управління. Перш за все це пов’язано із законодавчими умовами діяльності політичних партій, процедурами участі у виборах зокрема.
Сам порядок формування ЦВК, коли «у поданні Президента України про призначення на посаду членів Комісії враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні Верховної Ради України», є відверто дискримінаційним щодо інших політичних сил. Існування цієї норми Закону не має нічого спільного із забезпеченням політичного балансу і гармонізацією суспільних інтересів.
Кричущим антидемократичним анахронізмом залишається так званий «виборчий депозит», що перетворює вибори зі змагання ідей, на перегони «грошових мішків», стимулює політичну корупцію і обмежує конституційне право громадян на участь у виборах, узалежнюючи її від фінансових можливостей партій. При цьому законодавство про політичні партії гранично обмежує можливості набуття ними коштів необхідних для здійснення статутної діяльності, а НАЗК висуває наджорсткі бюрократичні вимоги до звітності попри те, що величезна більшість партій та їхніх виконавчих структур діють на громадських засадах не можуть собі дозволити бодай штатного бухгалтера. Поширення практики бюрократичних причіпок і тиску з боку НАЗК шляхом подання до суду протоколів про недоліки у звітності партій фактично призводить до знищення політичних партій.
З незрозумілих причин виборче законодавство не передбачає утворення виборчих блоків, хоча така практика поширена у світі, зокрема у країнах ЄС.
Іншим антидемократичним елементом виборчого законодавства є прохідний бар’єр. Сама його наявність, незалежно від рівня, призводить не просто до викривлення результатів народного волевиявлення, але й до перерозподілу голосів партії, котра його не подолала, на користь її більш успішних політичних опонентів!
Справедливими і такими, що належно відображають суспільні уподобання та інтереси, можуть бути лише вибори без прохідного бар’єру, коли своє місце в парламенті матиме будь-яка партія, що здобула народну підтримку і зібрала голоси у кількості достатній для отримання бодай одного місця у виборному органі.
За існуючого стану справ ідеологічні і відповідальні політичні сили, які пропонують суспільству певні цілісні програми довгострокового розвитку, поступово відтісняються на периферію політичного життя, а чільне місце в політикумі займають добре профінансовані політичні тимчасові проекти зорієнтовані на обстоювання певних групових інтересів. Для виходу такого проекту на політичну арену закон дозволяє використати як «правову оболонку» якусь із раніше зареєстрованих, але бездіяльних політичних партій, змінити її назву та наповнити програму іншим змістом. Така профанація багатопартійності загрожує руйнуванням самих підвалин державності.
Підсумовуючи викладене і дбаючи про майбутнє України ми вимагаємо від всіх суб’єктів законодавчої ініціативи негайної підготовки пакету змін до Виборчого Кодексу та Закону України «Про політичні партії» задля усунення зазначених вище недоліків, що призводять до викривлення сутності принципів демократії в нашій країні, скасувати норми законів та підзаконних актів, які руйнують демократичний контроль суспільства над владою підміняючи його бюрократичним контролем влади над суспільством. Внесення таких змін до законодавства засвідчить реальний поступ в справі зміцнення демократичних засад української державності.
Повернемо народу України владу, котру він виборов тридцять років тому!
Віталій Кононов Партія Зелених України (заснована — вересень 1990)
Микола Поровський Республіканська Християнська партія (травень 1990)
Юрій Буздуган Соціал-демократична партія України (травень 1990)