У Києві презентували оперу за мотивами Ніцше

Мало хто знає, але Ніцше мав іще хист до композиторства та писав мелодії для фортепіано.

Кияни дивилися оперу, музику до якої допоміг написати Штучний Інтелект. Зрештою, дивуватися не варто. Phd-опера «Про що мовчить Заратустра» створена на основі творчості Фрідріха Ніцше. До речі, не тільки філософської, але й музичної. Мало хто знає, але Ніцше мав іще хист до композиторства та писав мелодії для фортепіано.

Презентація «Про що мовчить Заратустра», відбулася 24 вересня, у столичному кінотеатрі «Київська Русь». Ідея належить формації NOVA OPERA. Над музикою працював композиторський колектив із Сергія Вілки, Яни Шлябанської та Андрія Мерхеля. Режисер — Влад Троїцький. За тексти пісень варто дякувати українському драматургові Кліму. До створення матеріалу свої зусилля доклали і вокалісти та інструменталісти.

— Опера народжувалася прямо на репетиціях. Уже створений матеріал поліпшувався шляхом спільного удосконалення. Дуже часто вокалісти вигадували мелодійні ходи та їх реалізували, — розповів Андрій Кошман.

Усі елементи Phd-опери складаються у гармонійну мозаїку. Окрім творчості Штучного Інтелекту та музики авторства німецького філософа, твір може похизуватися прекрасними інструментальними номерами, хіп-хоп мотивами, сучасними «скрімінгами» та навіть «давньогрецьким хором».

— У «Про що мовчить Заратустра» дійсно змішано кілька жанрів. Та це не виглядає мозаїкою, елементи якої не сполучаються між собою. Опера вийшла доволі гармонійною. Кожен фрагмент: арія, дует, чи ансамбль поєднуються плавними переходами. У результаті, весь твір сприймається цілісно, — пояснив вокаліст Андрій Кошман.

Творчість Штучного Інтелекту дуже гармонійно вписується у загальну канву мелодики та концепцію твору. І це — невипадково. Адже Фрідріх Ніцше має всі підстави називатися прабатьком створення Штучного Інтелекту. Поки філософ передрікав появу надлюдини, про це ніхто навіть не думав.

— Зараз ми бачимо, що надлюдина виявилася машиною. Сьогодні машина перевершила людські здібності в обчислювальних операціях і пам’яті. Тому, ми взяли цю надлюдину собі на озброєння і використали у створенні опери, — зазначив Андрій Кошман.

Перейматися за штучність музики, написаної машиною не слід. Вона не буде формальною та штампованою, як приміром, мова знаменитого робота Софії. Адже музика, перш за все, знаходилася у надійних людських руках.

— За Софією не сидить живий консультант, який міг би коригувати і спосіб побудови фраз, і тон, і тематику. Іншими словами робити усе, щоб мова штучного інтелекту була наближеним до звичної розмовної. За нашою музикою — години, дні та тижні кропіткого редакторського опрацювання. Власне, будь-яка творча праця штучного інтелекту, — розставив всі крапки над і композитор Андрій Мерхель.

Творці «Про що мовчить Заратустра» не вважають PhD-оперу радикально новим жанром. Дуже часто нові назви — це повернення до старих ідей та традицій. У нашому випадку, до витоків опери, коли зашифровувалися певні слова та філософські ідеї і це вважалося хорошим тоном.

— Згадаймо, приміром, масонсько-езотеричну символіку «Чарівної флейти» Моцарта. Тому, з огляду на сучасні оперні традиції, «Про що мовчить Заратустра» докорінно відрізняється від «решти опер». Якщо ж порівнювати наш проєкт з класичними оперними творами, особливої різниці в концептуально-формотворому напрямі ми тут не знайдемо, — розповів Андрій Мерхель.

У опері немає подорожі Заратустри. Її сюжет можна назвати, радше, розмитим. Утім, усі фрагменти поєднані у єдиний цілісний твір. Така концепція повністю відповідає вільному літературному перекладу драматурга Кліма. Кожен із виконавців міг собі обрати ту частину, яка дотична до його прагнень та думок. А ось режисер Влад Троїцький усе оформив у філософську оперу.

— Мені до вподоби номер Мар’яни Головко. Її арія «Про рівність людей» дуже плавно переходить в ансамбль. Ми у опері ставимо питання, але не даємо на них прямих відповідей. Наприклад: «Бог існує, чи ні?» Кожен глядач, який прийде на виставу, зможе віднайти свою персональну відповідь. Тому, ми нічого не нав’язуємо. Нехай кожен до своїх висновків доходить власним шляхом, — вважає вокаліст Андрій Кошман.

А ось як композитор Андрій Мерхель сформулював ідею «Про що мовчить Затарустра».

«Дослідження культурного несвідомого та архетипів забуття, що, наче ніцшеанська Безодня, пожирає своїм поглядом як творчість Фрідріха Ніцше, так і весь культурний багаж людства. Цей процес — невідворотній, і єдине, що можна протиставити йому — свободу «від щастя рабів».

Бонусом від творців «Про що мовчить Заратустра» стане фільм. Це сталося завдяки співпраці з телеканалом BеTV. Починаючи з 2014 року, усі твори від NOVA OPERA зафільмовані, і їх можна подивитися на сайті формації.

Кияни дивилися «Про що мовчить Затарустра» 24 вересня, а вже 4 жовтня її побачать мешканці Житомиру. Презентація відбудеться в академічному українському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги.

Фото — Валерія Ландар