У Києві презентували оперу за мотивами Ніцше

Кияни дивилися оперу, музику до якої допоміг написати Штучний Інтелект. Зрештою, дивуватися не варто. Phd-опера «Про що мовчить Заратустра» створена на основі творчості Фрідріха Ніцше. До речі, не тільки філософської, але й музичної. Мало хто знає, але Ніцше мав іще хист до композиторства та писав мелодії для фортепіано.

Презентація «Про що мовчить Заратустра», відбулася 24 вересня, у столичному кінотеатрі «Київська Русь». Ідея належить формації NOVA OPERA. Над музикою працював композиторський колектив із Сергія Вілки, Яни Шлябанської та Андрія Мерхеля. Режисер — Влад Троїцький. За тексти пісень варто дякувати українському драматургові Кліму. До створення матеріалу свої зусилля доклали і вокалісти та інструменталісти.

— Опера народжувалася прямо на репетиціях. Уже створений матеріал поліпшувався шляхом спільного удосконалення. Дуже часто вокалісти вигадували мелодійні ходи та їх реалізували, — розповів Андрій Кошман.

Усі елементи Phd-опери складаються у гармонійну мозаїку. Окрім творчості Штучного Інтелекту та музики авторства німецького філософа, твір може похизуватися прекрасними інструментальними номерами, хіп-хоп мотивами, сучасними «скрімінгами» та навіть «давньогрецьким хором».

— У «Про що мовчить Заратустра» дійсно змішано кілька жанрів. Та це не виглядає мозаїкою, елементи якої не сполучаються між собою. Опера вийшла доволі гармонійною. Кожен фрагмент: арія, дует, чи ансамбль поєднуються плавними переходами. У результаті, весь твір сприймається цілісно, — пояснив вокаліст Андрій Кошман.

Творчість Штучного Інтелекту дуже гармонійно вписується у загальну канву мелодики та концепцію твору. І це — невипадково. Адже Фрідріх Ніцше має всі підстави називатися прабатьком створення Штучного Інтелекту. Поки філософ передрікав появу надлюдини, про це ніхто навіть не думав.

— Зараз ми бачимо, що надлюдина виявилася машиною. Сьогодні машина перевершила людські здібності в обчислювальних операціях і пам’яті. Тому, ми взяли цю надлюдину собі на озброєння і використали у створенні опери, — зазначив Андрій Кошман.

Перейматися за штучність музики, написаної машиною не слід. Вона не буде формальною та штампованою, як приміром, мова знаменитого робота Софії. Адже музика, перш за все, знаходилася у надійних людських руках.

— За Софією не сидить живий консультант, який міг би коригувати і спосіб побудови фраз, і тон, і тематику. Іншими словами робити усе, щоб мова штучного інтелекту була наближеним до звичної розмовної. За нашою музикою — години, дні та тижні кропіткого редакторського опрацювання. Власне, будь-яка творча праця штучного інтелекту, — розставив всі крапки над і композитор Андрій Мерхель.

Творці «Про що мовчить Заратустра» не вважають PhD-оперу радикально новим жанром. Дуже часто нові назви — це повернення до старих ідей та традицій. У нашому випадку, до витоків опери, коли зашифровувалися певні слова та філософські ідеї і це вважалося хорошим тоном.

— Згадаймо, приміром, масонсько-езотеричну символіку «Чарівної флейти» Моцарта. Тому, з огляду на сучасні оперні традиції, «Про що мовчить Заратустра» докорінно відрізняється від «решти опер». Якщо ж порівнювати наш проєкт з класичними оперними творами, особливої різниці в концептуально-формотворому напрямі ми тут не знайдемо, — розповів Андрій Мерхель.

У опері немає подорожі Заратустри. Її сюжет можна назвати, радше, розмитим. Утім, усі фрагменти поєднані у єдиний цілісний твір. Така концепція повністю відповідає вільному літературному перекладу драматурга Кліма. Кожен із виконавців міг собі обрати ту частину, яка дотична до його прагнень та думок. А ось режисер Влад Троїцький усе оформив у філософську оперу.

— Мені до вподоби номер Мар’яни Головко. Її арія «Про рівність людей» дуже плавно переходить в ансамбль. Ми у опері ставимо питання, але не даємо на них прямих відповідей. Наприклад: «Бог існує, чи ні?» Кожен глядач, який прийде на виставу, зможе віднайти свою персональну відповідь. Тому, ми нічого не нав’язуємо. Нехай кожен до своїх висновків доходить власним шляхом, — вважає вокаліст Андрій Кошман.

А ось як композитор Андрій Мерхель сформулював ідею «Про що мовчить Затарустра».

«Дослідження культурного несвідомого та архетипів забуття, що, наче ніцшеанська Безодня, пожирає своїм поглядом як творчість Фрідріха Ніцше, так і весь культурний багаж людства. Цей процес — невідворотній, і єдине, що можна протиставити йому — свободу «від щастя рабів».

Бонусом від творців «Про що мовчить Заратустра» стане фільм. Це сталося завдяки співпраці з телеканалом BеTV. Починаючи з 2014 року, усі твори від NOVA OPERA зафільмовані, і їх можна подивитися на сайті формації.

Кияни дивилися «Про що мовчить Затарустра» 24 вересня, а вже 4 жовтня її побачать мешканці Житомиру. Презентація відбудеться в академічному українському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги.

Фото — Валерія Ландар