У Лаврі під звуки клавесину виконають вертеп

Сокиринський, він же Галаганівський вертеп вважається найдавнішим із збережених. Рукопис датується 1770 роком.

15 та 16 жовтня кияни почують старовинний варіант однієї з найулюбленіших колядок «Нова радість стала». Вони зможуть зануритися у барокову музику та звуки клавесину на прем’єрі «Вертеп Необарокова містерія». Музично-театральний перформанс побачить світи завдяки підтримці Українського культурного фонду.

Сокиринський, він же Галаганівський вертеп вважається найдавнішим із збережених. Рукопис датується 1770 роком. На різдвяні свята спудеї Києво-Могилянського колегіуму завітали у гості до родини Галаганів, у село Сокиринці. Господарі проявили таку щедрість до колядників, що ті подарували їм ляльковий будиночок вертепу, ноти і тексти.

Рукопис Сокиринського вертепу

Ідея дати старовинному твору нове життя належить вокалістові Руслану Кіршу. Він довідався про ноти вертепу під час своїх закордонних гастролей і загорівся перформансом. На щастя, рукопис довго шукати не довелося. Він зберігається у музеї театрального, музичного та кіномистецтва України, який знаходиться у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику.

Умовно вертеп можна поділити на дві частини. Першу — духовну, яка розповідає про народження Ісуса Христа. Друга — абсолютно побутова. Хоча, жарти персонажів перформансу краще зрозуміють люди з ХVІІІ століття, але вокалісти намагалися слідувати автентичності.

— Нам стало цікаво подивитися і заглибитися. Кожен герой оживав. Ти починаєш відтворювати той спів, діалоги та їхні характери. Так ми спробували їх оживити доступними нам музичними засобами. А зараз реалізуємо наш проєкт, — розповів вокаліст з тембром бас-баритон Олексій Фіщук.

Олесій Фіщук

Один з найсильніших музичних засобів вертепу — багатство голосів вокалістів.

— Наша команда — професійні музиканти. Адже, маючи досвід, освіту й поставлені голоси, ми можемо втілити вертепну музику ХVІІІ століття у чудовій якості, наблизити її до ангельського звучання. Тож, високий рівень виконання, технічність сприятиме тому, що глядачі поставляться до Галаганівського вертепу не тільки як до історичного артефакту, але й як до серйозного твору музичного мистецтва тієї епохи. Кожен з нас має своє унікальне темброве забарвлення. Але ми досліджуємо, експериментуємо та врешті знаходимо той тембр, що підкреслює драматургію кожного окремого номеру. І, залежно від змісту, емоційного стану, голос кожного набуває нових відтінків, наче діамант, що виблискує новими гранями в обрамленні клавесину. Виходить дуже вишукано та зворушливо, — сказала вокалістка Надія Купчинська.

Надія Купчинська

Ляльок, як це передбачає первозданна ідея вертепу, не буде. На сцену виходитимуть талановиті вокалісти: Надія Купчинська, Олексій Фіщук та Руслан Кірш. Вони співатимуть за понад 15 героїв вертепу: Цигана і Циганку, Парубка і Дівчину, Солдата-москаля, Смерть, Паламаря, Чорта, Шинкаря, Ляха. Найпозитивнішим персонажем є Запорожець, а головним негідником — Цар Ірод.

— Ми не робимо реконструкцію, не використовуємо ляльки. Ми більше створюємо атмосферу, вдихаємо у старовинний Вертеп життя. Виразно вплітаючи у дійство минуле і сучасне, ми створюємо сучасний мистецький продукт.

Цікаво, що за доби бароко в Європі панувала музично-естетична концепція під назвою «теорія афектів». Тобто, музичний твір у ті часи створювався таким чином, щоб викликати певний стан, керований емоційний відгук. І ми шукаємо барви, засоби, щоб провести глядача через різні емоційні стани, але триматися у барочному стилі, — розповіла вокалістка з голосом сопрано Надія Купчинська.

Тематичних костюмів на співаках не буде також. Солдат-москаль не вийде на сцену в мундирі, а паламар — в рясі. Оскільки жанр постановки — перформанс, артисти використовуватимуть зовсім інші засоби художньої виразності.

— Можливо, я вас здивую, але ми зробимо акцент на світлі, звуках інструментів та наших голосах. Цими засобами художньої виразності ми переміщуємо людей, приміром, з палацу Ірода до пастухів у поле. Звісно, ми маємо яскраві костюми, але вони зовсім не прив’язані, скажімо до образу, Чорта, Циганки, чи Смерті. Та перформанс треба дивитися. Нехай то буде інтрига, — запевнив Олексій Фіщук.

Мабуть, у 21ст вертеп вперше виконуватимуть під звуки клавесину. Цей музичний інструмент у 18ст був дуже популярним, однак в Україні його могли собі дозволити лише заможні родини. Мандруючі музиканти у ті часи активно використовували скрипки, сопілки, цимбали, колісні ліри.

Творча команда

— Наші експерти сказали, що музику для Галаганів виконували київські бурсаки. Вони грали на наявних інструментах, а клавесину у них, звісна річ, не було. Та ми вирішили його використати як символ епохи. На клавесині гратиме Любов Тітаренко. Іще ми застосуємо чимало народних шумових інструментів. Наприклад, сопілку-теличку та різноманітні дзвіночки, — розповів Олексій Фіщук.

Прем’єра перформансу «Вертеп Необарокова містерія» відбудеться 15 — 16 жовтня у Великій дзвіниці Києво-Печерської Лаври. Місце підібрали доволі вдало, оскільки ця споруда — зразок архітектури барокової доби. До речі, сам рукопис Галаганівського вертепу уже оцифрували, його розмістять на сайті музею театрального, музичного та кіномистецтва. У планах артистів зробити відеотрансляцію і опублікувати її на YouTube. Наступні вистави можна буде подивитися з грудня до кінця січня, коли Україну охопить атмосфера новорічно-різдвяних свят.

Репетиція

Цілком імовірно, що «Вертеп Необарокова містерія» має всі можливості мандрувати світом.

— Це досить мобільна вистава. Нас небагато: четверо перформерів плюс костюми та декорації. Ми можемо переїздити в інші міста і показувати вертеп. Думаю, перформанс буде цікавий багатьом людям. Адже це архаїчне, українське, але переосмислене на сучасний лад, — переконаний вокаліст Олексій Фіщук.