У Черкасах людей хочуть вигнати з гуртожитку на мороз

У Черкасах освітяни, ветерани АТО, медики та маленькі діти можуть опинитися на вулиці. І це — без жодних гіпербол, чи інших перебільшень. Працівники бюджетних сфер отримали кімнати у гуртожитку, який знаходиться за адресою: вулиця В’ячеслава Чорновола, 164/1 іще 15 — 20 років тому. Під загрозою холодної зими опинилися близько 60 родин. Люди мають ризик стати безхатченками.

Усе почалося, відколи гуртожиток перейшов на баланс багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області. Щоб позбутися мешканців, його керівник викликав працівників ДСНС і попросив їх перевірити пожежну безпеку. Інспектори приїхали і таки віднайшли 38 порушень. Одне з них, це — відсутність сигналізації. У ДСНС кажуть, що всі порушення можна було виправити за два місяці, не висиляючи людей з будівлі.

Тим часом керівник управління освіти і науки Черкаської ОДА Валерій Данилевський дотримується кардинально протилежної думки. Буцім-то будівля призначена виключно для проживання учнів і не має використовуватися як приватне житло. Відповідно, теперішні мешканці не повинні перебувати у гуртожитку апріорі, бо вони — сторонні особи. Хоча, усі ці люди справно сплачували комірне та витрачали на ремонт будівлі власні кошти.

Альтернативного житла сім’ям ніхто не запропонував. Усе, що від них вимагають — це спакувати речі, звільнити свої кімнати і піти у невідоме майбутнє. Але людям по-суті, нікуди йти. Оренда квартири — доволі недешеве задоволення, адже вона передбачає сплату за перший та останній місяці проживання та послуги ріелтора. Для левової частки сімей — це непідйомні гроші.

На виселення мешканців уже є рішення Черкаського адміністративного суду, від 25 серпня 2021 року. Відтак, експлуатувати будівлю заборонено. Уже зовсім скоро, її мають знеструмити та опечатати всі її входити. Допомогти сім’ям намагаються депутати Черкаської міської ради. Вони звернулися до Кабінету міністрів і просять передати гуртожиток на баланс міста. Тим часом, у мешканців опускаються руки. Їх кривдники стають все наполегливішими, і в гуртожитку вже навіть відключили опалення. А це означає, що здоров’я медиків, вчителів ветеранів АТО та дітей знаходиться у небезпеці. Адже ні для кого не секрет, що зима багато на вірусні респіраторні захворювання. Тим часом, у гуртожитку за адресою: вулиця В’ячеслава Чорновола, 164/1можуть з’явитися нові мешканці. І це — точно не учні. Подейкують, у будівлі планують відкрити хостел.

16 грудня, на i-ua.tv говори про проблеми мешканців гуртожитку, на перс-конференції «Безхатченки з Черкас Влада залишає просто неба 117 громадян, з яких 42 дітей просто неба!»

Висловити свою професійну солідарність погодилася вчителька-пенсіонерка Софія Никифорівна.

— Чому Ви вирішили виявити фахову солідарність?

— Мені надзвичайно болить доля моїх колег. Я — сама вчителька і 30 років відпрацювала у Чорнобильській зоні. Так, нам було не легко, але ми не залишалися без допомоги держави. Влада нас забезпечувала квартирами, аби ми змогли осісти у селах Полісся. Я дуже люблю Черкащину, адже це — шевченківський край. Утім, місцева влада вирішила, за краще, нехтувати історичною доблестю своєї малої батьківщини. Їм начхати на всіх. Попри те, що за календарем ХХІ століття, до вчителів демонструється повна зневага. Як можна не поважати фахівця, який із м’якого пластиліну може сформувати творчу особистість? Скажіть мені, яка може бути краща професія, ніж учитель? Щоправда, те ж саме стосується і медиків. Кожен Божий день вони лікують тисячі людей і комусь не дають відійти в Потойбіччя.

— Хто стоїть за знущанням, над вчителями?

— «Слуги». Такого не було за часів жодної української влади. По всій Україні керівні посади отримують люди Зеленського. Так нібито має бути за законом, бо у них найбільше мандатів в парламенті. По ідеї, монобільшість повинна захищати інтереси рядових українців, але з цим у неї не склалося.

Чому вони не відстоюють право на житло мешканців освітянського гуртожитка у Черкасах? Чому ці сім’ї ніхто не захищає? Як можна серед зими висиляти людей? Їм нікуди йти. За стільки років вони не змогли відкласти гроші на купівлю житла, бо вчительська зарплата є дуже малою. Тим паче, вони робили ремонт за свої кошти, а ще їм треба підіймати дітей, купувати одяг, щоб приходити до учнів у охайному вигляді. То ж у них не було грошей, які банально можна було відкласти на майбутнє.

— Як зараз почуваються мешканці гуртожитку освітян?

— У них шок. Їм вже вимкнули газ і дуже скоро їх відключать від світла. Скажіть мені, як тому вчителеві, що ось-ось залишиться без житла, прийти на урок і зберігати спокій? Він не має транслювати на дітей свій внутрішній стан і, тим паче, розповідати їм про свої негаразди. На жаль, у нашій державі вчителів позбавляють можливості гідного життя і праці.

— Як, на Вашу думку, можна захистити цих людей?

— Безперечно, ми маємо стати на їхній захист. Що б я порадила? По-перше, звернутися до профспілки вчителів. По-друге, зробити якомога потужніший суспільний розголос. Про цей казус треба обов’язково розповісти у ЗМІ. По-третє залучитися підтримкою територіальної громади Черкас. Нехай державне керівництво відчуває тиск суспільства. Та цих людей, я би керівництвом не називала. Це — апофеоз неуцтва, непорядності, нелюдяності та повної некомпетентності! Я ще можу сказати багато різних епітетів.

Нещодавно я дивилася виступ Зеленського. Він радіє будівництву гарних доріг. Послухала і подумала собі таке: «Володька — Володька, що ж ти робиш? Посидів з президентами Польщі та Литви і навішав їм локшини на вуха. Але, Володька, вони — люди не дурні, вони розуміють який ти насправді». Здається, йому на все начхати, окрім тих доріг. Він зовсім не згадує про людей. Якщо він усіх щурів, які живуть в його офісі перетравить, може його визнають порядним президентом. Я вчитель — пенсіонер і підтримую своїх колег, які опинилися перед загрозою несправедливого виселення. Те, що відбувається у Черкасах — геноцид нашої освіти та культури. Бо саме вчителі збагачували села культурою. Тому, не дорогами єдиними! Хай пан Зеленський побачить, як страждають люди! А хто в тому винен? Його слуги! Складається враження, ніби наш гарант відсторонений від робити і повністю поклався на своїх місцевих холопів. Як буде далі? Побачимо. А зараз треба зробити все можливе, аби дорослі та їх діти не залишилися взимку без даху.