Чиновники з Черкас морочать голови мешканцям освітянського гуртожитку

— Що ти вкладаєш туди свої копійки, — переймається мама вчительки Світлани Архангельської.

— Мені так хочеться, щоб було гарно, — відповіла вона.

— Я поміняла у своїх кімнатах 2 величезних вікна. Все робилося для того, щоб жилося комфортно. Я заспокоювала себе і просто гралася у квартиру, — розповідає Світлана Архангельська i-ua.tv.

Вона разом із сином вже 18 років мешкають у гуртожитку, який знаходиться в Черкасах, на вулиці В’ячеслава Чорновола 164/1. Світлана — вдова. Її чоловік загинув у ДТП, коли їх хлопчикові було 5 років. У 90-х роках жінка закінчила педагогічне училище в Корсуні і за направленням приїхала викладати до Черкас. Зі свого дев’ятнадцятиліття і по сьогоднішній день, пані Світлана працює вихователем-вчителем з історії у санаторній школі.

Як і всі дівчата з інших міст, вона стала на облік для отримання квартири. Утім, їй вручили лише ключі від кімнати в гуртожитку. У ньому вона живе і донині. Разом із чотирнадцятилітнім сином вони займають дві кімнати, площею 18 та 12 квадратних метрів.

Наразі, Світлану, її сина та інших мешканців гуртожитку планують виселити геть і, фактично, перетворити на безхатченків. Люди не знають, куди їм йти: вони не мають, а ні власного житла, а ні коштів на орендоване. Ініціатором виселення освітян є керівник багатопрофільного регіонального центру професійної освіти (БРЦПО) у Черкаські області. Саме на балансі його навчального закладу знаходиться гуртожиток, на вулиці В’ячеслава Чорновола 164/1. Станіслав Кошолап планує перетворити будівлю на хостел і вже завіз до її підвалу новеньку сантехніку.

— Люди кричать, що у вчителів великі зарплати, але на 9.000 гривень особливо шикувати не будеш. Я виховую сина-підлітка сама. Коли мене налякали виселенням, я почала шукати найдешевші варіанти орендованих квартир. Усі вони — поганенькі і мають маленькі кімнатки. Але синові вже 14 років, а я — доросла жінка, нам би хотілося приватного простору. Та і ціна на орендовані квартири доволі кусюча. Найгірша з них, мені би обійшлася у 5 тисяч. А ще треба зробити косметичний ремонт та платити за комунальні послуги.

Нещодавно до нас приїздила знімальна група одного з телеканалів. Її журналісти, навіть зробили нам комплімент. Вони сказали: «Як у вас чисто!». Чомусь люди вважають, що в гуртожитку має панувати бруд та обшарпані стіни. Та це не про нас. Я намагаюся забезпечити затишок і роблю все, щоб ми себе відчували ніби у власній квартирі, — розповіла Світлана Архангельска.

Наразі мешканці гуртожитку на В’ячеслава Чорновола 164/1 продовжують виборювати своє право на житло. 29 січня їх представники зустрічалися з заступником голови Черкаської ОДА Віктором Гусаком, начальником управління освіти та науки Валерієм Данилевським і керівником БРЦПО Станіславом Кошолапом. Про що освітяни домовилися з чиновникам, i-ua.tv розпитав виховательку і вчительку історії у санаторній школі Світлану Архангельську.

— Чи змогли представники мешканців гуртожитку почути, хоч якусь конкретику від Валерія Данилевського? Адже саме він неодноразово казав, що у цій будівлі можуть мешкати лише учні БРЦПО?

— Ми прийшли до нього з повідомленням з печаткою БРЦПО, від 21 грудня. У ньому обіцяли припинити експлуатацію гуртожитку, знеструмити його і опечатати усі виходи та входи. Валерій Данилевський не міг зрозуміти, чому ми такі збуджені та емоційні. Адже те повідомлення — всього лише бумажка без його підпису. Ми стоїмо, ніби ті дурники з круглими очима і не розуміємо його відстороненості. Данилевському вельми влучно відповів один з мешканців гуртожитку: «Для вас — це бумажка, а для мене — це сльози дружини та стрес. Ми не знаємо, яким буде наш завтрашній день». Безперечно, повідомлення від БРЦПО — це лише бумажка, але Станіслав Кошолап — знаходиться у пана Данилевського в прямому підпорядкуванні. Невже він не знає, що роблять його підлеглі?

— Можливо, Станіслав Кошолап, на решті, погодився піти на поступки?

— Він відкрито розповів про свій намір найняти чотирьох вахтерів-охоронців. Ці люди мають приступити до роботи 2 січня і слідкувати, аби ми не розікрали будівельні матеріали. Капітальний ремонт повинен розпочатися по завершенню новорічних і різдвяних свят. Після цього, буцімто ми маємо піти з речами на вихід. Кошолапові наша подальша доля не цікава, йому важливо, аби ми зникли будь-якою ціною.

— А якою була розмова з Віктором Гусаком?

— Заступник голови Черкаської ОДА пообіцяв, що нас не виселятимуть. Нібито облдержадміністрація вже написала листи до обленерго та ДСНС з проханням не вимикати нам світло та не опломбовувати входи та виходи до гуртожитку, хоча б до весни. Та Кошолап геть не прислуховується до того, що говорять в ОДА і чинить на власний розсуд.

До Данилевського ми ходили, щоб переконати його у справедливості нашої потреби в житлі. Більшість з нас — держслужбовці, які працюють на державу і попри низькі зарплати не поїхали за кордон. Та Данилевський нам нічого не пообіцяв. Жодної конкретики не було.

— Як ви думаєте, що має зробити держава, аби унеможливити подібні випадки виселення?

— Насамперед, створити профільні гуртожитку, приміром, для медиків, чи нас — освітян. Але ж нас ніхто не чує. Ні Данилевський, ні Кошолап. Що буде після новорічних свят, побачимо. І я, і мої колеги мають повне право на це житло. Будемо боротися за нього до останнього.