Сергій Кондрюк: РНБО буде не тільки санкції вводити, а і карантин?

Україну наповнили численні скандали та судові позови щодо правомірності запровадження Кабміном карантинних обмежень прав людини. Зокрема, щодо права на вільне пересування, фактичне примусове щеплення та позбавлення права заробляти собі на життя через відсторонення від роботи «через небажання вакцинуватись». Що буде далі? Про це розповів i-ua.tv лідер громадської організації «Спілка Вільних» Сергій Кондрюк.

— Карантинні обмеження — це турбота про громадян, чи свавілля чиновників?

— Уряд під головування Дениса Шмигаля, за поданням міністра Віктора Ляшка довготривало і демонстративно перебільшував свої повноваження, зокрема щодо «продовження карантину» та відверто абсурдних обмежень на кшалт «заборони відвідування парків».

Іншої «турботи» від наших урядовців я просто не знаю, бо про збільшення кількості лікарів, чи сучасних реанімацій я не чув. Власне, як і не чув про будівництво нових інфекційних лікарень, чи виробництво українських вакцин і ліків проти ковіду.

— Тож які правові підстави протиепідемічних обмежень?

— Наразі в нас «діє» карантин та запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи, на основі постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими протизаконними «пролонгаціями».

Наших високопосадовців не зупинили вимоги статті 64 Конституції України, якою встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах виключно воєнного, або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку їх дії. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

— Ви фактично звинувачуєте прем’єра і весь уряд в порушенні Конституції?

— Я стверджую, що будь-які дії урядовців, що прямо не передбачені Законом є порушенням ними присяги і є нічим іншим, як зловживанням службовим становищем, а можливо і злочином.

То чи порушив Денис Шмигаль з усіма членами Кабміну Конституцію? На це питання відповів Конституційний Суд України, який у своєму рішенні від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року № 392, положень частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», абзацу дев’ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом — актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.

— То чи є вихід із цієї ситуації?

— На моє переконання, Президент України, який є Гарантом Конституції мав би відправити у відставку Уряд, що порушує Основний Закон.

Причому це слід було зробити вже давно, коли Денис Шмигаль двічі провалив у Верховній Раді програму діяльності Кабміну.

Однак моновлада знайшла інший спосіб узаконити беззаконня. Сумно відомими народними депутатами Радуцьким, Третьяковою та іншими «вкинуто» 6 січня до Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання запровадження карантину» (реєстраційний номер 6508).

Сутність проекту зводиться до наступного:

— карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України на строк, що не перевищує двох місяців і може бути подовжений у разі несприятливої епідемічної ситуації;

— встановлення карантину на території, яка розташована у межах більше ніж шести областей (у тому числі Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) запроваджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із Радою національної безпеки і оборони України;

— у рішенні про встановлення карантину зазначаються: відомості про інфекційну хворобу, з метою протидії поширенню якої запроваджується карантин; територія, на якій запроваджено карантин; перелік профілактичних, протиепідемічних та інших заходів; перелік суб’єктів, на яких покладається здійснення контролю за виконанням протиепідемічних, профілактичних та інших заходів;

— протиепідемічні заходи можуть включати: особливі умови і режим пересування населення та господарської діяльності; підстави та порядок обов’язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталів); особливі умови в’їзду та виїзду з території, на якій запроваджено карантин; особливі умови і режим здійснення пасажирських перевезень; особливі умови і режим перетину кордону іноземцями та особами без громадянства; особливі умови і режим відвідування закладів освіти; інші заходи визначені законом.)

Цим законопроектом монобільшість фактично винесла вирок уряду Шмигаля, бо чітко зазначила, що Кабмін тривалий час творив беззаконня.

Для України вкотре вже боком вийшов «турборежим». Тому, є невідворотними нові, ймовірно масові судові позови за порушення, вчинені через нелегітимне рішення КМУ. Усе це вартуватиме країні не тільки підривом іміджу «правової держави», але і колосальними бюджетними втратами.

А яка ж доля чекає винуватців за прізвищами Денис Шмигаль і Віктор Ляшко? Схоже, такі питання в наш час стають риторичними.

Та зовсім не риторичним залишається питання готовності української системи охорони здоров’я до здолання чергової, ймовірно самої складної хвилі ковіду, а також інших епідемій. І воно адресоване не тільки і не стільки до міністра охорони здоров’я і навіть не тільки до Прем’єр-міністра.

— Чи не згущуєте Ви фарби щодо нових епідемій?

— Є такий мудрий народний вислів: сподівайся на краще, але готуй себе до гіршого.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що світові потрібно бути готовими до появи нових пандемій. «COVID-19 буде не останньою пандемією, з якою зіткнеться людство. У міру того, як ми розв’язуємо нинішню кризу системи охорони здоров’я, нам необхідно готуватися до наступного», — підкреслив Генсек ООН. Та це не має лякати, це має мобілізувати і владу, і все наше суспільство. Так можна зробити, щоб усе було гаразд.