Андрій Павленко: Реакція «Хвилі» — лише слова, а в фонда «Пам'яті Небесної сотні» — реальні справи

Матеріал i-ua.tv про стелу пам’яті Небесній Сотні у Димері отримав резонанс, чимало переглядів, поширень і позитивних відгуків. Утім, є і негативні. Зокрема, від депутатки з фракції «Хвиля». Одна з її представниць у приватному листуванні запевнила, що на встановлення пам’ятника Небесній Сотні вже існує рішення селищної ради Димера. То ж тепер, уся справа за комітетом. Більше того, «Хвиля» знаходиться в опозиції, і до неї не може бути жодних претензій. Усі питання до селищного голови від «Слуги народу». А ось волонтер Андрій Павленко розносить неправдиву інформацію.

У той же час, фонд «Пам'яті Небесної сотні» організував встановлення понад 10 меморіалів на честь полеглих майданівців у різних куточках України. А це — мільйони гривень. На пам’ятні знаки волонтери та бізнесмени, здебільшого витрачали власні кошти, але інколи їм на допомогу приходила місцева влада. Також «Пам'яті Небесної сотні» їздить із волонтеркою до наших захисників на Схід і всіляко підтримує родини загиблих воїнів.

Хто з двох сторін правий? Адже, так чи інакше, стела готова, але вона і лежить у цеху. i-ua.tv ще раз поспілкувався з Андрієм Павленком.

— Чи існує, насправді, рішення про дозвіл на встановлення пам’ятника Небесній сотні від димерської селищної ради?

— Попереднє скликання селищної ради мене запевняло, що дозвіл існує. Екс-голова Леонід Кучерявий казав, що пам’ятник затвердили, але залишилося тільки знайти на нього гроші. Як ви пам’ятаєте, ми збирали кошти власними силами. Та коли влада змінилася, реалії виявилися зовсім іншими. Насправді, ніякого рішення не було. Тільки обман та бутафорія.

Зрештою, що з того рішення взяти? Он Верховна Рада прийняла сотні законів. Чи їх виконують? На мою думку, головне — результат. Благодійний фонд «Пам'яті Небесної Сотні», який я заснував, займається вшануванням пам’яті майданівців. Робить пам’ятники Героям на їх малій батьківщині. Ми — бізнесмени часто їх за мовляємо за власні кошти, а коли допомагає влада, дякуємо їй з підтримку та солідарність. На ці пам’ятники вже пішов не один мільйон.

— А якої позиції дотримується селищний голова Володимир Підкурганний?

— Він тільки обіцяє. Та я знаю, якими бувають селищні голови. Їм би вирішити поточні проблеми: залатати дах, підрівняти дорогу, посадити паки. Тим паче, Володимир Підкурганний — люстрований суддя. Думаю, Небесна Сотня для нього на десятому місці, і це — у кращому випадку. Але такий не він один. Я зустрічався з селищними головами по всій Україні, зараз у нас в роботі 3 проекти, і ми починаємо працювати над четвертим. Тому, можу сказати, що подібна ситуація не лише в Димері, але і скрізь. Селищні голови до пам’ятників Небесній Сотні, зазвичай, байдужі. Хоча, Підкураганний обіцяв дати власні гроші на фундамент. Та то таке. Фундамент для пам’ятника допоміг зробити депутат Київської обласної ради Андрій Пещерін.

— У «Хвилі» кажуть, що вони ні в чому не винні, і ця фракція взагалі в опозиції.

— Можна казати все, що завгодно. Мабуть, ці депутати хотіли показати, які вони модні та патріотичні. Мовляв, прийшов якийсь варяг Павленко, який все хоче робити без них. Вони поговорили з ким тільки можна і натякали, що мене треба видавити із селища, бо я — чужий. Хоча це неправда. Я — один із засновників Димерського експериментального заводу.

Тому, реакція «Хвилі» — лише слова. А в нас є ціла полиця реальних справ. Тим паче, відповідно до Указу Президента № 6915 треба вшановувати Небесну Сотню. Ми робимо все, щоб її не забули. Я сам поранений на Майдані і маю інвалідність. Леонід Полянський побачив снайпера і закрив мене собою. Я його не доніс. Хотів спочатку зробити пам’ятник тільки йому, але потім зрозумів, що потрібно всім. Треба залишити щось для наших нащадків. Ну як це, не поставити хлопцям вже готовий пам’ятник? Мені це як ножем по серцю!