Олена Скоморощенко: «1 Травня — це свято нашої перемоги»

Сьогодні в світі святкують Міжнародний день праці. До речі, це свято відзначається в 143 країнах. Чи актуальне воно зараз для України та чи треба його реформувати, i-ua.tv запитав у доктора філософії Олени Скоморощенко.

Олена Скоморощенко: «1 Травня — це свято нашої перемоги»

— Наскільки зараз актуальна ідея свята Першого травня, та чи не тхне від нього соціалізмом?

— Ми покинули старий світ. Ми в війні, тому все, що було раніше, вже не існує. В цьому процесі ми як країна робимо переосмислення. Йде бурхливий процес перейменування вулиць та знесення пам’ятників. Тому що проти нас воює країна-фейк. Все своє життя вона нічого не створювала, а тільки привласнювала. Зокрема, нашу історію, назву, навіть мотив мелодії їхнього гімну належить українському композитору Миколі Лисенку. Те саме Росія зробила з Першим травня.

Перше травня багато років було російським святом — частиною їхньої ідеології. Сьогодні РФ відмовилася від Першого травня, тому ми маємо хороший шанс повернутися до істинних витоків та повернути собі це велике міжнародне свято, яке виникло в США у 1886 році. Це сталося в Чикаго того дня, коли були розстріляні профспілки, які вийшли боролися за своє право отримувати справедливу винагороду за свою працю. Півтора століття цей день святкують в усіх країнах, як міжнародний день солідарності трудівників. Це свято солідарності людей, які створюють новий світ. Таких, як українці сьогодні.

Якщо від 1 Травня відколупати московицьке лушпиння, то тоді одразу стане очевидним, чи потрібне нам це свято. Тобто, свято міжнародної солідарності. Для України, яка сьогодні перемагає страшного ворога не в останню чергу завдяки міжнародній солідарності це дуже актуальне свято.

Ми зараз на весь світ дивимося із середини війни, яка йде на знищення українців, як нації. Вони хочуть знищити країну творчих людей бо їхня країна — це орда, яка не може нічого створювати, бо займається тільки відбиранням та знищенням. Але їм не допомагає навіть вкрадена історія нашої країни. І на тлі агресії такої тупої сили до нас приходить солідарність. Не просто військова та гуманітарна допомога, а братська любов. Ставлення як до рівного собі і своїй величі. Тому свято міжнародної солідарності — 1 Травня — це наше свято, яке ми маємо нагоду святкувати з найкращими людьми планети.

Тепер треба зробити наступний крок. Ми вже майже виграли війну за своє існування. Але нам потрібно не існування. Ми, український народ, заслуговуємо на щасливе життя в процвітанні та творенні. У створенні «держави загального добробуту», яку вже витворили у себе наші союзники — і США, і Велика Британія, і Канада, і Швеція… А Перше травня є святом саме цих цінностей. Той рівень експлуатації, який у нас розгорнули, і якого нема ні в кого з наших союзників, не буде перенесено в майбутнє життя.

Війна, яка закінчиться перемогою, покладе край не тільки російському вторгненню, але й дуже багатьом негідним явищам. Зокрема, такому явищу, як маніпуляції, в яких ми прожили всі ці 30 років. Однією з цих маніпуляцій — було видавання свята Першого травня за питомо московський наратив «отнять и поделить». Саме завдяки цьому прийому свято було спаплюжено та підносило егоїзм тих, які самі нічого не виробляють, а хочуть віднімати в інших.

Для нас дуже важливо, щоб ми після війни не взяли в нову реальність нічого із старої епохи. Зокрема, несправедливість, надмірну експлуатацію, коли ті, хто працює, отримають копійки, а ті, хто нічого не вартий і ніде не вчився, чомусь володіють мільярдами. Це не правильно. Талановиті й працьовиті люди, такі, якими є українці, мають отримувати те, на що вони заслуговують.

— Як можна наповнити іншим змістом поняття солідарність трудівників?

Це поняття виникло ще в 19 столітті, тоді рівень виробництва був заснований на масовій праці некваліфікованих працівників. Сьогодні у 21 столітті світ змінився. Трудівник — це вже не пролетар, який стоїть за станком. Сьогодні трудівники — це люди, які створюють цінності. Наприклад, малюють картини, пишуть комп’ютерні програми, створюють матеріальні цінності, або захищають нас.

Сьогодні українські вояки на фронті теж трудівники, які роблять дуже кваліфіковану роботу і створюють надзвичайно важливу цінність — безпеку свого народу. Сучасна праця — це процес творення. І в майбутньому вона буде саме такою, тому що все більше малокваліфікованої, матеріальної праці буде віддаватися автоматам. Тобто, працю, яку в 19 сторіччі робили люди, через відсутність технологій, будуть роботи автомати.

Зазначу, що Україна не впала в перші три доби, коли вирішувалася доля війни, не в останню чергу за рахунок того, що мільйони українців пішли працювати не за винагороду, а для того, щоб максимально кваліфіковано принести користь країні, для відсічі ворога. Не тільки воювати. Хтось ліпив вареники, хтось обслуговував потреби фронту, а хтось відвозив людей. І це теж були трудівники-творці.

Наша мрія — перемогти та повернутися до нормального життя. Дуже важливо, щоб воно не було старим кошмаром. Щоб ми в нього не перетягли всі ці недоліки та жахливі речі. Наприклад, приниження, несправедливість, відсталість, безперспективність і неповагу до праці людини. У новій Україні має з’явитися принцип поваги до українця, який є працівником-творцем. Український народ заслуговує на краще життя. Зокрема, на захищеність від маніпуляцій, які відбувалися тридцять років. Це стосується і Першого травня, коли була викривлена справжня сутність свята. Нам треба позбутися колоніальності і меншовартісного статусу працюючого українця.

— Як залишити все це в минулому?

За рахунок самоорганізації. Адже все це залежить від нас. Українці повинні бути собою та не бути мовчазними. Саме незгода з цими речами нас рятувала. Саме тому ми породили Майдан. Коли розпочалася повномасштабна війна, виявилося, що вся Україна стала Майданом і це нас врятувало. Подивіться, що витворяють окупанти в тимчасово окупованих районах Запорізької та Херсонської областей. Вони вивозять звідти зерно, прирікаючи наших людей на новий голодомор. Також окупанти забороняють херсонцям, мелітопольцям, бердянцям саджати помідори, огірки, цибулю, будь-що, крім пшениці та кукурудзи і при цьому заявляють, що 70% цього вражаю Росія забере безкоштовно!

Московити живуть по старому принципу — відняти та поділити. Для нас зараз важливо вигнати їх зі своєї землі та побудувати щасливе життя. А одна з важливих засад процвітаючого та гідного життя — це справедливість і солідарність, саме те, що в усьому світі означає Перше травня. Міжнародна солідарність якраз і виникла заради того, щоб з поодиноких трудівників, які не можуть себе захистити, зробить силу творення кращого майбутнього. Сьогодні вся наша країна є солідарною та волонтерською і тільки завдяки цьому, ми показали всьому світу, що можемо перемогти сильнішого за нас ворога. Саме це спрацювало, як запорука нашої перемоги. Саме тому весь світ допомагає нам та солідарний з нами.

— Тобто все залежить від українців, а яка роль тоді відводиться владі?

— Так, все залежить від народу. А влада — це ми. Подивіться, що написано в Конституції — «влада належить народу України».

На жаль, Конституція не завжди виконувалася. І це теж має лишитися в минулому. Зараз все залежить від нас. Доля війни залежить від нас. Ми маємо зробити так, щоб те, якою буде Україна після війни, теж залежало від нас.

Вже сьогодні деякі урядовці та парламентарі почали нехтувати конституційні права українців. В країні, де половина людей залишилися без роботи, вони вводять 12-годинний робочий день, прикриваючи свою нездатність організувати людей, які хочуть і готові працювати, дикунськими нормами.

Я сьогодні бачу єдність людей. Ми віддаємо все, що в нас є, на армію заради перемоги. На жаль, є і такі, які крадуть та привласнюють. Більш того, є колаборанти. Подивіться, що відбувається зі зрадниками. Ніхто не чекає прокуратури. Все частіше з’являються повідомлення про те, що їх знаходять мертвими. Після перемоги ніхто не буде терпіти тих, хто прирікав людей на страждання через власну нездатність робити роботу в уряді та парламенті. Ніхто не буде терпіти злодіїв та крадіїв. Ніхто не буде терпіти неповагу до себе, як це було раніше. Ми пройшли таке, і настільки змінилися, що все тепер буде інакше. Ніхто не буде терпіти несправедливості та зрадництва.

— Тобто наша країна переорієнтується на соціал-демократичні рейки?

Це можна називати як завгодно. В світі це називається «держава загального добробуту». І хоча винайшли цю модель дійсно соціал-демократи, але після Другої світової війни її будували всі, і ліберали, і консерватори. Бо народ іншого не потерпів би. Насправді немає значення, як це назвати. Важливо, щоб була солідарність народу, і щоб ми ствердили свою гідність. Щоб вона автоматично була нормою життя українців. І війна нам таку солідарність народу подарувала. А тепер цю солідарність ми маємо використати для самореалізація людини, передовсім для здобуття права на працю у себе на Батьківщині, тому що праця — це самореалізація.

Україна у війні народилася, як єдина нація. Ми нація, яка спроможна побудувати ту реальність та таке майбутнє, яке забажає. Це унікальний шанс. Не кожний народ його мав. Французи завдяки Великій французькій революції здобули собі місце у світовій цивілізації. Американці завоювали собі цей шанс під час війни за Незалежність. Приблизно те ж саме робимо сьогодні ми — ціною свого життя і життя найрідніших наших людей ми ствердили своє право не на існування, а на процвітаюче та щасливе життя.

— Чи треба в Україні реформувати свято 1 Травня. Наприклад, змінити назву?

Будь-який комерційний бренд будує свій успіх на традиції. Перше травня — давнє та міжнародне свято. Але його для широкого вжитку перетворили на формулу — «налити та закусити». Потрібно не свято міняти, а наші хибні та маніпулятивні уявлення про нього. Треба дійти до первинних витоків та святкувати його, як це робить весь світ. У свята велике майбутнє, тому що всі люди стають творцями. Ми відходимо від виробництва речей та переходимо до виробництва нематеріальних цінностей і, найперше, себе. Тому сьогодні це свято — наше право на творчість.

— Скільки часу потрібно, щоб українці почали сприймати Перше травня, як міжнародне свято, а не радянський нав’язаний тренд?

— Завдяки війні, ми пройшли по такому тунелю реальності, що дуже багато зайвих та шкідливий речей, просто перестали існувати. Наприклад, старі політичні еліти, які займали чільне, не своє місце. Це недолугі люди, які захопили вершини нашого суспільства та паразитували там три десятиліття, гноблячи нормальних, працюючих українців. Це вже відмерло. Після війни все буде досить природньо. Тепер українці інакше бачать світ та інакше будуть його будувати. Тобто, саме такий, як вони хочуть. Саме для цього українцям і потрібна перемога. В українців змінилася призма сприйняття і, відповідно, принципи соціального будування. Будуть спроби відтворити ганьбу, яка призвела до цієї війни, але ми вистоїмо, як встояли 24 лютого.

Перше травня — це дуже важливий символ, який єднає нас з усім світом, який нам допомагає здолати ворога. Тому в майбутньому в нашої країни та всього світу ідеї солідарності будуть на першому плані.

Ця війна стала останньою спробою Росії відірвати нас від світу та «пришпилити» до своєї відсталої імперії. Але ми перемагаємо та стаємо частиною вільного світу, де Перше травня є дуже важливим святом — символом. Сьогодні ми творимо свою перемогу, а після цього будемо творити нове процвітаюче та щасливе життя, в якому кожен українець матиме право на самореалізацію.

Рекомендовані публікації