Освятити воду, накрити на стіл і пірнути в ополонку: як в Україні святкують Водохреще

19 січня в Україні християни відзначають Водохреще — традиційна назва народних святкувань, що проходять у день Богоявлення та Хрещення Господнього. Воно є третім і завершальним святом різдвяного циклу.

Як в Україні святкують Водохреще
Як в Україні святкують Водохреще

«Це хрещення Іоаном Хрестителем Ісуса Христа, і в честь цього святкується цей день. Вважається одне з найбільших свят у православному, та і загалом, у християнському, календарі. Ця розповідь написана в Новому Заповіті. Відповідно в Україні були навіть різного роду пісні, де співається про Водохрестя Ісуса Христа», — розказав доктор філософських наук і професор Острозької академії Петро Кралюк.

Цього дня віряни освячують воду, яка є головним символом свята. Християни вірять, що освячена вода на Водохреще має цілющі властивості, нею можна вилікуватись від недуг. Тому її зберігають увесь рік і вона не псується.

За давніми традиціями, освячення води проводили просто неба на березі річок, озер чи струмків. Крім того, перед Водохрещем люди з льоду вирізали великий хрест і ставили його біля ополонки, у яку згодом пірнали. Вони вважали, що таким чином очищуються від гріхів і заряджаються здоров’ям на весь рік. Але експерт запевнив, що ця традиція прийшла до нас з росії.

«У цей день готується вечеря. Спочатку святиться вода — вона вважається цілющою. Також у нас звикли на Водохреще занурюватися в ополонку. Хоча ця традиція не є українською, вона прийшла до нас з росії», — зазначив він.

Напередодні Водохреща запроваджений суворий піст, адже це дуже велике свято. Переддень Хрещення називають другим Святвечором, коли не можна вживати м'яса, яєць і молочних продуктів.

Існують також народні прикмети. Християни вірять, що в цей день не можна:

  • сваритися, лаятися, лихословити, бо пролиті сльози можуть навести біду;
  • приймати або набирати святу воду з поганими думками, оскільки вона може втратити свої цілющі властивості;
  • змішувати звичайну воду з освяченою без молитви;
  • прибирати, прати, шити та виконувати іншу хатню роботу, яку можна зробити напередодні або після свята;
  • давати в борг гроші, а якщо просять — подарувати.

Ми опитали українців, як вони святкують цей день та які традиції є в їхніх сім'ях.

«Це день, коли святять воду. на Водохреще ми можемо накрити святкову вечерю. Якщо є можливість, стараємося, можемо піти на воду. Колись у молодості й сам пірнав в ополонку», — Андрій, 43 роки.

«Моя сім'я може сходити на річку посвятити воду. І тоді ця вода в нас стоїть цілий рік і ми її п'ємо або вмиваємося нею», — Денис, 22 роки.

«Мій син купався раніше кожного року. Я й сама завжди хотіла, але не наважувалися. Я завжди ходила в церкву цього дня. Ми святили воду, потім нею вмивалися, я бризкала нею в хаті. Ще кажуть, що в цей день з 12 до 2 ночі з крана тече свячена вода. Я набирала цю воду, і вона дійсно не пропадала, стояла і рік, і два, може й більше», — Тетяна, 63 роки.

«Скільки себе пам"ятаю, моя сім"я завжди обожнювала новорічні свята. Одним з таких було Водохреще. Зазвичай цим святом і завершується цикл новорічних гулянь. Ми завжди прибирали ялинку цього дня. Але це було після обов"язкового походу до церкви. Цього дня тато завжди купався в ополонці. У цьому році, з початком війни, традиції зовсім не змінилися», — Каріна, 22 роки.

Цього року в українському суспільстві почалися дискусії щодо старого та нового календаря. 19 січня — це Водохреще за старим стилем, 6 січня — за новим.

Андрій поки не готовий переходити на новий календар святкування, але не заперечує, що з часом його думка може змінитися. Каріна ж навпаки — вже поступово відходить від старого.

«Я і мій хлопець перейшли на новий стиль, але трішки дотримуємося ще старого календаря. Проте мої батьки переходити на новий календар не планують, бо дуже звикли до старих традицій», — Каріна, 22 роки.

Більшість православних церков святкують релігійні свята (за винятком Великодня) за Новоюліанським календарем, який по суті збігається з Григоріанським. Його використовують як світський календар католицька та протестантська церкви, пояснює Кралюк.

«Навіть є парафії Московського патріархату на Буковині, які відзначають свята за Новоюліанським календарем, так само як і в Румунії, Болгарії, Греції та інших країнах, де є православні. Я думаю, нам треба поступово відходити та святкувати за новим стилем чи за Новоюліанським календарем», — підкреслив професор.

Уже наступного дня, 20 січня — усі повертались до звичного ритму життя, працювали та займалися побутом. Декілька тижнів можна було справляти весілля та співати пісні, дозволяти в раціоні різне м’ясо та смаколики. Адже потім, через декілька тижнів, наступає найсуворіший у році піст — Великий піст, що триває аж до Великодня, тобто дня воскресіння Ісуса Христа.

Читайте також


Юліанський і Григоріанський календарі: коли українці будуть святкувати Різдво в один день?

Сьогодні, 6 грудня, в Україні відзначають День Святого Миколая. Але не всі українці, деякі — святкують цей день 19 грудня. Пов’язано це з різними стилями. Україна офіційно живе за Григоріанським календарем, але православна церква користується Юліанським і Новоюліанським календарями. У чому різниця та чому частина світу досі живе за старим стилем, розказав доктор філософських наук і професор Острозької академії Петро Кралюк.